Через справу, яку «особисто контролює» Ткаченко, хотіли посадити сільського голову

Голові села Лящівка Чорнобаївського району Антоніні Карасовській інкримінують протидію законній господарській діяльності СТОВ “Лящівка”. Нині міліція розслідує кримінальне провадження за ч.2 ст. 206 ККУ. В його межах на судовому засіданні 8 червня жінці було обрано міру запобіжного заходу. Клопотання прокурора Миколи Мартинюка і слідчого у справі Олексія Заволокіна про особисте зобов’язання суддя Придніпровського райсуду Карпович задовольнив частково – Карасовській належить не змінювати місце проживання та з’являтися вчасно до слідчого.

Як пише видання Рідна Черкащина, Антоніна Іванівна впевнена: порушений проти неї кримінал – спроба адміністрації СТОВ “Лящівка” приборкати непокірну голову сільради. Протистояння виникло чи не відразу після обрання Карасовської у 2010 році на посаду сільського голови.

“За ці 4,5 роки пройшла пекло. Адміністрація сільського СТОВ “Лящівка” хотіла мати такого сільського голову, який би був “під каблуком” у них завжди і за першим дзвінком виконував усі накази. Думала, що знаходитиму методи злагодженої співпраці. Але не вдалося. Аби мене прибрати з посади, вже вдаються до абсурду – кримінальної справи, – каже Карасовська. – Попередньому голові села Лящівка Андрієві Мірошнику теж було важко. Були часті перевірки з прокуратури. Він мене попереджував, що коли добиватимуть правди, це вилізе мені боком”.

А пролог цієї історії такий. Весною 2014 року в Лящівці стався резонанс на всю Черкащину – було побито місцевого жителя Олександра Чорнобая. Він вирішив виділити свій земельний пай, який віддав в оренду СТОВ “Лящівка”, та обробляти ці 6 га самостійно. 10-річний термін угоди закінчився, тож чоловік мав законне право виділити й забрати земельну ділянку. Чорнобай попередив директора товариства про це. Але СТОВ засіяло пай селянина озиминою. Випадково проїжджаючи повз поле, Чорнобай побачив, що на його ділянці трактор СТОВ передисковує сходи пшениці. Коли чоловік обурився побаченим і намагався перешкодити – охоронці товариства побили його і вивезли. Чорнобая знайшли вже під ранок за 15 км від Лящівки із перебитими ногами та численними побоями.

“Піднялося ціле село. Цілу ніч 300 осіб вимагали зустрічі із керівником СТОВ, щоб той пояснив ситуацію: “Це з усіма, хто хоче виділити земельний пай, буде така розправа?”. Чекали директора СТОВ Федора Скрипку на узбіччі дороги біля молочної ферми. До людей він не виходив. Люди чергували на тому узбіччі, викликали мене, я час від часу під’їжджала, бо мусила бути й на роботі. Викликали голову РДА, прокурора району, начальника міліції. Всі були присутні при цій ситуації. Люди стояли два чи й три дні, але Скрипка так до них і не вийшов, – згадує Карасовська. – А згодом адміністрація СТОВ “Лящівка” подала до прокуратури заяву про те, що начебто я, як сільський голова, змовившись попередньо з рідною сестрою побитого Чорнобая Тетяною Янголь і ще кількома людьми, заважала господарській діяльності СТОВ “Лящівка”. Мовляв, через наші дії товариство отримало збитків на 75 тисяч гривень. Хоча люди стояли на узбіччі і діяльності СТОВ жодним чином не перешкоджали. Звинувачують, що зрізали ворота товариства, хоча ті ворота були демонтовані раніше за рішенням сільради, бо СТОВ заблокувало частину дороги”.

Як повідомив на суді 8 червня прокурор Микола Мартинюк, обвинувачення має покази майже двох десятків свідків про те, що Карасовська тоді перешкоджала господарській діяльності СТОВ “Лящівка”.

Втім, практично всі ці свідки – працівники самого СТОВ. За словами адвоката Антоніни Карасовської Володимира Юдіна, мешканці села, які можуть дати об’єктивну та незалежну оцінку тим подіям, не були допитані слідством. Вони навіть не встановлені.

“Голову сільради притягають до відповідальності за перешкоджання господарської діяльності СТОВ. Фактично прокурор ставить у провину Карасовській заклики до вчинення якихось дій, при цьому в документах, які містять обвинувачення Антоніні Іванівні, не зазначається – яких саме дій. У такому випадку не можна вести мову про наявність складу злочину. Тобто, обставин, передбачених ст. 206 ККУ у даному випадку немає, – зауважує Юдін. – Із тих судових рішень, із якими я ознайомився, знаю, що існує певне протистояння між СТОВ “Лящівка” і сільським головою. Чув це і від людей з села. Це протистояння знаходить своє відображення у такий спосіб. Тим більше, за матеріалами справи, які були оголошені на судовому засіданні, фактично підозра грунтується на свідченнях адміністрації СТОВ “Лящівка” та осіб, які працюють на цьому підприємстві і перебувають у підпорядкуванні в заявників. Даним обставинам уже дав оцінку Апеляційний суд Черкаської області у ході розгляду цивільної справи за позовом СТОВ “Лящівка” до жителів села, серед яких була й Антоніна Карасовська. Суд дав оцінку з приводу спроможності цих доказів, на які посилається при розгляді цього кримінального провадження сторона обвинувачення. Апеляційний суд відмовив у задоволенні позову в повному обсязі, бо, по-перше, обставини не доводяться і відсутня вина як Антоніни Карасовської, так і інших відповідачів у спричиненні шкоди СТОВ “Лящівка”. У розслідуванні цього кримінального провадження фактично опитані лише особи, які мають стосунок до СТОВ, а мешканці села, які можуть дати об’єктивну та незалежну оцінку тим подіям, не допитані. Вони навіть не встановлені”.

Карасовська певна – СТОВ “Лящівка” хоче не лише прибрати її з посади, а й залякати і без того заляканих селян. Протягом року, крім Олександра Чорнобая, в селі було побито ще двох осіб.

До речі, хоча розслідування справи Олександра Чорнобая фактично завершено, але суд усе не може розпочати розгляд. Відповідно, ніхто не покараний. Хоча в Лящівці знають – хто бив і чому. Нема толку і від обласної влади в цього питанні. Після розголосу навколо побиття чоловіка голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко заявив, що справа в нього під особистим контролем, але зрушень люди не бачать.

“Шукати правду й добиватися справедливості в нашій державі дуже важко. Людину жорстоко побили – і винні гуляють на волі, а сільського голову, який прийшов до людей, щоб розібратися – судять як злочинця, – говорить Антоніна Карасовська. – Я могла би спокійно написати заяву і піти з посади. Є чим зайнятися, бо тримаю господарство, є город. У сільську раду я пішла не заради грошей, хотіла змін у селі і його процвітання…”.

На жаль, отримати коментар директора СТОВ “Лящівка” пана Скрипки журналістам не вдалося. Федор Федорович – практично невловима людина і в конторі товариства майже не сидить. І мобільного телефону не має, як це не дивно чути в наш час. Тож видання залюбки опублікує бачення ситуації паном Скрипкою, щойно видасться така можливість.

Для довідки:

У Лящівці проживає близко 1 тисячі 100 осіб. До райцентру Чорнобай – 27 кілометрів. У селі тече річка Сула (це територія Нижньосульського національного природного парку). Багато людей без роботи.

СТОВ “Лящівка” займається вирощуванням зернових культур, є свинокомплекс і молочна ферма. Із села працює до сотні осіб. За словами сільського голови Лящівки, соціальна угода між товариством і сільською громадою не заключалася.

Варвара Горова, Дзвін