Черкаський університет зайняв передостаннє місце в рейтингу доступності інформації

Доступ до інформації є основою для впровадження дієвих механізмів забезпечення якості освіти. Цей фактор набуває ще більшої ваги в умовах децентралізації, що почалася в системі вищої освіти України. Автономію університетів повинні супроводжувати прозорість і відкритість — для викладачів, студентів, абітурієнтів та широкої громадськості.

Власне, доступ до інформації став одним з 10 стандартів внутрішнього забезпечення якості вищої освіти, затверджених на останній конференції міністрів освіти країн Європейського простору вищої освіти. Володіючи інформацією про навчальні програми, абітурієнти та студенти можуть зробити більш зважений вибір своєї майбутньої спеціальності.

Фінансова прозорість — це запорука довіри викладачів та інших працівників університету до адміністрації. Нарешті, на цьому базується довіру суспільства і, що важливо для майбутнього розвитку, донорів та меценатів.

Адміністративна прозорість — це основоположний принцип оприлюднення інформації про права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу, боротьби з порушенням їх прав, корупцією, кумівством і непотизмом.

Стратегія розвитку вузу дозволяє зрозуміти цілі, яких хоче досягти установа, а також оцінити застосовувані для цього інструменти.

Протягом семи місяців Аналітичний центр CEDOS, за підтримки міжнародного фонду «Відродження», здійснював моніторинг доступності інформації на сайтах університетів і за допомогою інформаційних запитів. Моніторинг охопив 96 вищих навчальних закладів, що мають статус національних, і в яких загалом навчаються понад 800 тис. Студентів (56% від загального числа). Майже 40 показників, які оцінювалися за попередньо апробованою методикою, були об’єднані в чотири групи: фінансова прозорість (30%), адміністративна прозорість (20%), інформація про зміст програм (40%), а також стратегічне планування (10%). Детально розписана методологія доступна на сайті CEDOS.

Лідером попри очікування став не київський, а Національний університет «Львівська політехніка» (71,3 бали), друге місце дісталося Харківському національному університету ім. В. Каразіна (66,9), третє — Тернопільському національному технічному університету імені Івана Пулюя (62.6).

З вишів Черкаської області до рейтингу попало два: Уманський національний університет садівництва отримав 37,0 балів (48 місце) та Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького отримав 11,3 (передостаннє, 95 місце).

Від редакції «Новин Черкас»:

Щодо ЧНУ, то це, звісно, ганьба.

Так, університет отримав:

• за адміністративну прозорість – 2 відсотки з 20 можливих;
• за фінансову прозорість – 4,5 відсотки з 30 можливих;
• за інформування про зміст навчання на сайті ВНЗ – 4,8 відсотки з 40 можливих;
• за наявність на сайті ВНЗ стратегічного плану розвитку - 0 відсотків з 10 можливих.

До речі, в Уманського національного університету садівництва показники такі:

• за адміністративну прозорість – 9,0 відсотків з 20 можливих;
• за фінансову прозорість – 16,0 відсотків з 30 можливих;
• за інформування про зміст навчання на сайті ВНЗ – 12,0 відсотків з 40 можливих;
• за наявність на сайті ВНЗ стратегічного плану розвитку - 0 відсотків з 10 можливих.

Тобто, стабільні середні показники, але й тут є над чим працювати.