Хто володіє «кіосковим» бізнесом? (відео)

Знести не можна залишити. Де нарешті буде поставлена крапка у темі незаконних кіосків і павільйонів Черкас? Хто їх "кришує" і хто відповідає за їхнє впорядкуванням? Якщо громада не втрутиться, ці питання для Черкас ризикують залишитися риторичними.

Хаотично і незаконно розташовані кіоски псують зовнішній вигляд міста. Вони викликають незручності через невідповідність санітарних, архітектурних вимог, а іноді навіть стають загрозою для здоров`я та життя громадян, повідомляє 0472.ua.

Майже рік тому Черкаська міська рада ухвалила рішення про встановлення мораторію на розміщення в місті торгівельних кіосків. Серед амбітних планів депутатів було зупинити виникнення в місті нових кіосків, наведення ладу зі старими, а де потрібно – демонтаж. Зрештою не склалось ні з першим, ні з другим, ні з третім. Депутати говорять: їхньої провини в цьому немає. В міськвиконкомі стверджують, що ефекту не видно через брак коштів та агресивних підприємців, від яких міліція не захищає інспекторів. Власники ларьків "під знос" звинувачують кого завгодно – майже всіх і все, окрім свого недбалого ставлення до бізнесу. Так хто ж все таки гальмує цей процес і забирає в містян право жити в охайному середовищі?

З 500 встановлених у Черкасах тимчасових споруд для торгівлі приблизно половина працює незаконно. За час мораторію демонтовано всього чотири. Ефективність роботи у 2 %заступник директора департаменту архітектури, містобудування та інспектування, начальник управління інспектування Черкаської міської ради Олександр Давиденкопояснює абсурдністю самого рішення і браком коштів.

"Я особисто був проти цього мораторію. І от вони (депутати – vikka.ua) кажуть: давайте зупинимо видавання дозволів на кіоски, демонтуємо 250 незаконних, потім скасуємо мораторій, а потім знов будемо видавати дозволи. Це нелогічно. Якщо суб`єкт господарювання має бажання отримати дозвіл (на торгівлю – vikka.ua), чому ми маємо перешкоджати йому в цій можливості?" – обурюється Олександр Давиденко. Чиновник впевнений, що введення мораторію взагалі було незаконним рішенням міськради, бо стало втручанням в господарську діяльність підприємців.

За словами Давиденка, весь позитивний ефект від упровадження мораторію втратився одразу, як тільки перед депутатами стало питання про кошти на демонтаж кіосків. Чиновник переконує, що автори "популістського рішення" повністю проігнорували всі заклики до міськради дати кошти на демонтування.

"Одною рукою міська рада сказала: "ми зупиняємо цей процес", але при цьому гроші на це міськрада не спрямувала. А фактично по цьому рішенню потрібно було демонтувати всі незаконні конструкції", – обурений чиновник.

На його переконання, для того, щоб черкащани забули про всі незаконно-функціонуючі зараз споруди, потрібно приблизно 200 тисяч гривень. Та на періодичні прохання до міськради надати кошти, продовжує Давиденко, депутати залишились глухими. Водночас, за словами чиновника, загальна сума штрафів, яку сплачують несумлінні підприємці, за рік може добігати 1 млн гривень. Тож знайти кошти міська рада могла б.

Штрафи від 750 до 1700 грн підприємців не лякають настільки, що деякі самі регулярно приходять до міськвиконкому і підписують таку собі "явку з повинною" – протокол. Так вони з власної ініціативи платять штраф і спокійно працюють далі, бо на тлі прибутку в десятки тисяч гривень такі санкції не є суттєвими.

На думку директора департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради Артура Савіна, заборона на видавання дозволів на встановлення тимчасових конструкцій не врегулювала ситуацію. Вона остаточно порушила рівновагу у відносинах контролюючого органу та бізнесу. "Мораторій заважає підприємцям продовжити договір на розміщення тимчасової споруди. Підприємці не погоджуються з демонтажем, бо не можуть узаконити діяльність", – зазначив він.

При цьому, якщо Олександр Давиденко називав каменем спотикання в цій ситуації кошти, то його начальник, а за сумісництвом – депутат, браку грошей на демонтаж кіосків не помічає. Артуру Савіну заважають їх прибирати самі підприємці, які стають на захист свого "хліба" буквально живим щитом і не підпускають ані техніку, ані інспекторів. І міліція, а цей факт чи не найбільш обурює чиновника, не встає на бік законних намірів.

Чиновники вбачають вирішення проблеми у винесенні її на широкий загал із залученням громадських слухань, активістів, антимонопольного комітету та проведенням незалежної експертизи.

Водночас у неофіційних розмовах депутати і представники влади констатують, що левова частина незаконних кіосків належать самим народним обранцям або ж близьким до них людям. Утім для преси називати прізвища власників-порушників не наважуються. Причин кілька: і доводити причетність депутатів проблематично, і бояться помсти в стилі "зуб за зуб".

До речі, обвинувачування у "кришуванні" незаконних торгівельних споруд в адресу депутатів звучить не вперше.

На минулому тижні чистим з історії про незаконні кіоски вийшов секретар міськради Олександр Радуцький. Його звинуватив у причетності до цього сумнівного бізнесу колега-депутат Олександр Рибченко. Результати перевірки, яку проводили працівники управління інспектування, показали: секретар міськради кіосками не володіє.

Немає кіосків і у голови депутатської фракції "УДАР" у міськраді Сергія Кудактіна. Принаймні так стверджує він сам. А от за своїх колег-однопартійців поручитися не береться. Серед них лише УДАРівець Богдан Колядко відкрито заявив, що має такий бізнес. Та переконує: справу веде законно.

Сергій Кудактін теж виступає за зняття мораторію і вважає час його дії марнотратством. "Ми голосували за це рішення за умови, що в місті буде наведено лад. За період дії цієї заборони міськвиконком показав свою неспроможність ефективно вирішувати такі питання", – говорить очільник депутатської фракції "УДАР" в Черкаській міській раді.

"Наскільки я пам`ятаю, то при ухваленні Програми соціально-економічного розвитку ми ухвалили й Програму розвитку дизайну міського середовища. Доповідали, що туди, зокрема, входять гроші на демонтаж тимчасових незаконних споруд. Ці кошти озвучувались і їх спрямування передбачалось", – пояснює Сергій Кудактін.

У депутатській фракції "Свобода" теж відхрещуються від "кіоскового" бізнесу і ніяких нарікань про брак коштів на демонтування не чули.

"Хай покажуть документи, з якими вони звертались до депутатів. В місті працює більше 200 незаконних кіосків, з яких бюджет не отримує ні копійки", – обурюється голова Черкаської обласної організації ВО "Свобода", депутат Черкаської міської ради Андрій Куча. Політик не вбачає сенсу в подоланні мораторію: "міськвиконком спочатку має навести лад з тими спорудами, що незаконно встановлені, а потім знімати мораторій". "Кіоски не лише не демонтуються. Під час мораторію з`явились нові!"

Водночас головні герої історії з кіосками – несумлінні власники споруд "під зніс" – готові викинути будь-який фокус і перфоманс, аби не втратити кіоск. Такі будуть стояти на своєму, навіть коли наведені всі докази їхньої нечесності. Навіть будуть стверджувати, що старому ларьку з вигорілим на сонці фасадом, який вже іржею почав покриватися, лише 4 роки (за нормою тимчасовій споруді, де ведеться торгівля, має бути не більше 5 років). Так "омолодити" свій ларьок намагався один із місцевих підприємців, коли журналіст почав цікавитися відсутністю дозволу на роботу.

Кіоск цього бізнесмена стоїть біля автобусної зупинки в центральній частині міста і, за словами чиновників, давно має бути замінений. Не на камеру підприємець зазнається: регулярно платить невеликі штрафи і міськвиконкому, і міській податковій інспекції. При цьому чоловік обурюється, що ліквідація його ларька потрібна конкурентам, а не громаді. Кіоск стоїть на людному місці і за нього, як запевняє Олександр Олексійович, йде справжня війна. "Про які порушення ми кажемо, якщо під час мораторію по всьому місті з`явилися нові кіоски", – обурений підприємець. При цьому він обіцяє одразу після зняття мораторію привести і документи, і зовнішній вигляд свого бізнесу до ладу.

Зі всієї цієї історії очевидно, що мораторій очікувань не виправдав. Черкаси ж отримали неоціненний досвід того, як із "погано" можна зробити "ще гірше". Це факт, але не фатум. Як полюбляють казати психологи: негативний результат – це теж результат.

Знесення одного кіоску в департаменті архітектури анонсують наприкінці тижня. На рівні двох сотень незаконних – краплина в морі. Але якщо порівнювати з мізерною кількістю тих, що були прибрані за останній рік, – значний рух вперед. До речі, не треба забувати, що головним захисником прав людини є сама людина. І якщо особи, яким ми делегували право піклуватися про нас, не справляються, – це нагода проявити самостійність. Що можна зробити в цій ситуації? Принаймні не купувати товари в неохайних, старих кіосках, ставати активними членами громади, об`єднуватись та вимагати від несумлінних власників виконувати свої обов`язки.