Колектив театру збирає підписи проти Проскурні

Учора одним із питань зборів трудового колективу черкаського драматичного театру став збір підписів під колективним зверненням до директора театру щодо репертуарно-прем’єрної політики театру, яку вже кілька років втілює в життя в. о. художнього керівника театру Сергій Проскурня, пише Прочерк.

«Текст звернення, – зауважує на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» актор театру Олександр Гуменний, – був написаний колективно, за участі 21 творчого працівника театру. Можна багато писати про причини написання цього звернення, але, на мій погляд, головна причина – це сам пан Проскурня, який своїми діями (а частіше, скоріш, своєю бездіяльністю, як в. о. художнього керівника!) довів значну частину нашого колективу до цього кроку! Єдине, що підкреслю (і це є у зверненні), що ми – не проти експериментів, але вони мають бути пропорційно збалансовані з основним напрямком мистецького та творчого розвитку театру».

Далі актор наводить статистику: за останні два роки в театрі не було поставлено ЖОДНОЇ української класичної вистави!

«Натомість вся перевага (і фінансова, і творча) була віддана експериментальним виставам, яких за цей час було поставлено аж 6 (шість)! Унаслідок чого помітно зменшилась кількість відвідувачів театру. Ні, звичайно, на перші 4-5 прем’єрних показів, частіше за все, збираються аншлаги, а от потім... Потім кількість глядачів значно зменшується, чого не можна сказати про вистави, які завжди мали попит у глядача, але кинуті в. о. художнього керівника напризволяще, хоча дуже потребують і оновлення технічого (сценічного), і творчої уваги відповідного керівника, тобто пана Проскурні. І, насправді, все вище мною описане – це лише частина претензій працівників театру до в. о. художнього керівника театру Сергія Проскурні. На цей момент вже зібрано близько тридцяти (30) підписів працівників театру. Деяка кількість людей також готова поставити свої підписи, але не хочуть робити це, так би мовити, позаочі, бо і на ЗАГАЛЬНИХ зборах колективу 17 липня Сергія Проскурні не було (як це доволі часто відбувалося і раніше!). Ми вже втомилися від його «розповідей» про те, що він «на цей момент в Києві»(с) або «в адміністрації Президента»(с), або в «Кабінеті Міністрів»(с) тощо... Тим більше, що ЖОДНОЇ користі від його «перебування» у вищеназваних місцях театру й досі не було і немає... за всі роки його «керування»!!!»

За словами Олександра Гуменного, у вівторок, 21-го липня, відбудуться ще одні загальні збори, останні перед відпусткою, які, мають надію працівники театру, все ж таки відвідає їхній в. о. художнього керівника пан Сергій Проскурня!

«Зважаючи на результати цих зборів, які мають відбутися стосовно пана Проскурні, листи із підписами членів колективу будуть направлені (а, можливо, й не будуть направлені, бо все залежить від самого Сергія Проскурні та його рішення) начальнику обласного управління культури Черкаської ОДА Олексію Власову, голові Черкаської обласної ради Валентині Коваленко та голові Черкаської обласної державної адміністрації Юрію Ткаченко. Не виключаємо й можливості надіслання такого ж листа і міністрові культури України В’ячеславу Кириленку. Це не залякування і не фарс, а суха констатація фактів!» – наголошує Олександр Гуменний.

Текст звернення

«Насамперед, хочемо зазначити, що наше звернення викликане занепокоєнням відносно подальшої творчої долі нашого колективу.

За період перебування на посаді виконувача обов’язків художнього керівника Сергій Проскурня викликав безліч протилежних реакцій на його діяльність як з боку влади, жителів міста, а також і з боку колективу театру. Ми, як ніхто, знаємо стиль роботи Сергія Владиславовича, тому що працюємо під його керівництвом із 2012 року. Спосіб нашого співіснування весь цей час дав нам поштовх на це звернення, тому що замовчувати наші проблеми більше не можемо. Виконувач обов’язків художнього керівника, який повинен організувати весь комплекс творчої та виробничої діяльності театру, більшою мірою, відсутній на робочому місці. Свої посадові обов’язки він не виконує або виконує частково на власний розсуд. Як результат цього ми бачимо:

- нераціональне планування творчого робочого процесу, що, в свою чергу, порушує норми охорони праці та вносить безлад та розбрат у колективі;

- однобоку прем’єрно-репертуарну політику, яка веде за собою нерівномірне навантаження творчого складу театру;

- неефективне використання державних та театральних коштів, творчого та технічного потенціалу театру;

- не контролює творчу та трудову дисципліну художньо-артистичного персоналу, гальмує пропозиції щодо тарифікації артистів;

- запрошує до участі у своїх проектах акторів інших театрів, тим самим ставлячи під сумнів професіоналізм акторів Черкаського театру;

- ставлячи свої вистави у надто короткі терміни, він не турбується про їхню якість, і, таким чином, ми отримуємо «продукт» нетривалого «терміну зберігання», тому такі вистави припиняють своє існування ще задовго до того, як вони встигають відшкодувати чималі витрати, які були використані на їхнє «виробництво»;

- на час відсутності художнього керівника, за його відома, в його кабінеті постійно знаходяться сторонні особи, які не є працівниками театру і які використовують театральне приміщення на власний розсуд без дозволу дирекції театру;

- нав’язування власної концепції розвитку театру, яка, зрештою, призводить до зниження професійного мистецького рівня;

- свідоме введення в оману художньої ради та творчого колективу стосовно майбутніх проектів, які, завідомо, було неможливо реалізувати;

- не сприймаються конструктивні критичні зауваження відносно постановок, які ініціюються виконувачем обов’язків художнього керівника;

- особиста думка акторів та їхні пропозиції нівелюються і, тим самим, руйнується прагнення творчої особистості брати участь у створенні образів, виховує байдужість та викликає інертність у творчому процесі.

Ми – український музично-драматичний театр і ЦЕ має бути пріоритетним у репертуарній політиці театру. Ми не проти експериментів, але вони мають бути пропорційно збалансовані з основним напрямком мистецького та творчого розвитку театру.

Методи діяльності Сергія Проскурні нагадують методи славнозвісного «Великого комбінатора». Ми відмовляємося бути «пішаками» у нечесній грі на експериментальній шаховій дошці, в яку перетворюється наш театр. Актори повинні виконувати свою духовну місію, а не бути знаряддям для сумнівних піар-акцій. Український музично-драматичний театр має створювати видовищні ВИСТАВИ, покликані дарувати глядачам естетичне задоволення і залучати в ряди своїх прихильників різні верстви населення. А, натомість, за час керівництва пана Сергія, ми беремо участь у «проектах» та створюємо «продукт», який не до смаку ні більшості глядачів, ані самим акторам. У професійному українському музично-драматичному театрі має панувати творча атмосфера, а не атмосфера студійності. Якість повітря в колективі театру залежить, більшою мірою, від художнього керівника. За діяльності ж Сергія Проскурні «організм» театру став «хворим» і відносини в колективі стали напруженими, що призвело атмосферу в театрі до найвищої точки кипіння.

За страшним збігом обставин, вибух нашого терпіння співпав із жахливою пожежою в нашому театрі. Але, сподіваємось, що театр житиме і даруватиме людям радість та надію.

Раніше вже були театральні колективи, які переконалися у непорядності та амбіційності Сергія Проскурні (як приклад: історія з його керівництвом Одеським оперним театром). Чаша нашого терпіння наповнювалась довше. Можливо, тому що ми звикли вірити людям, які покликані вести нас за собою. А можливо, ми були більш толерантними? Але зараз приходить розуміння того, що продовжувати існувати в атмосфері недовіри і непорозумінь ми більше не можемо і не хочемо.

Діяльність Сергія Проскурні призвела театр, який створювався багатьма поколіннями талановитих акторів і режисерів, до руйнації як в середині, так і зовні. Із поваги до пам’яті наших попередників та даруючи надію наступним поколінням акторів та глядачів, ми хочемо зберегти наш театр – Черкаський академічний український музично-драматичний імені Тараса Шевченка. Тому вважаємо: виконувач обов’язків художнього керівника має припинити їх «виконувати» і звільнити займану ним посаду.

На жаль, «особистий експеримент» Сергія Проскурні, на нашу думку, завершився невдало! У чому і підписуємося»...