«Буде наш спільний фестиваль» - вирішили національні громади області

Ідею провести в Черкасах фестиваль творчості представників національних громад, які живуть у нашому обласному центрі, обмірковували за круглим столом минулого вівторка в обласній раді.

Як наголосила голова обласної ради Валентина Коваленко, рік тому на такій же зустрічі з керівниками організацій, що об’єднують черкащан різних національностей, і виникла ідея фестивалю. До цьогорічного Дня Незалежності й продемонструвати б розмаїття талантів. Громадяни держави — представники різних національностей — мають можливість берегти традиції, не відрікатися від своїх культурних джерел. Щоб усі разом ми відчули єдність нашого народу.

Наскільки це потрібно, підкреслила Валентина Коваленко, стало наочно видно на прикладі багатонаціональної Румунії, звідки керівник облради щойно повернулася. Де кожній із громад на державному рівні надаються вагомі кошти (скажімо, українській діаспорі на розвиток культурних потреб — 3 мільйони євро), є у громади приміщення. На фестиваль національних громад у Румунії, крім українців, прибули греки й вірмени, азербайджанці, французи, нащадки російських старовірів. Тож, переконана Валентина Михайлівна, цілком під силу нам також зібрати потужні сили, аби цей фестиваль став спільним святом усіх черкасців.

Але погодившись із самою ідеєю, представники різних громад принагідно озвучили ряд нагальних проблем, які саме зараз не слід замовчувати. Це й прояви національної нетерпимості, що часом виникають то у вигляді непристойних написів, які містять заклики, що принижують людську гідність. То навіть у повідом¬леннях про кримінальні порушення, коли у ЗМІ буквально педалюється національність порушника (наче ця обставина головна). Петро Бурлаченко, юрист ромської громади Черкас, навів промовистий приклад: загальноукраїнський телеканал зробив антигероєм свого репортажу людину, зовні схожу на рома. Спроби достукатися до тележурналістів, аби вибачилися, виявилися марними.

Прикра історія трапилася в Черкасах із єврейською школою. Дитячий садок, де єврейська громада орендувала кілька приміщень (самої лише орендної плати, доки її з цієї організації вимагали сплачувати, надійшло 700 тисяч гривень!), несподівано розірвав угоду. Таким чином уже протягом року 23 учні різних класів не можуть продовжити курс наук. Направлені з цього приводу листи в різні інстанції не спрацювали, і справжньої причини відмови так і не пояснили.

У німецької громади, як повідомила її керівник Ольга Панкратьєва, теж багато починань упирається у відсутність приміщення для занять, проведення свят. Досі надає притулок черкаським німцям центральна дитяча бібліотека Черкас, але треба десь проводити репетиції.

У черкаських ромів є потреба в приміщенні, щоб вести прийом громадян із юридичних питань. Причому, як підкреслив Петро Бурлаченко, така приймальня діяла й діє на безоплатній основі — що саме зараз, коли людям просто нічим платити за юридичні консультації, так на часі.

Підсумком розмови стало узгодження місця, часу проведення, формування програми фестивалю. В який точно день це відбудеться, як мовиться, стежте за рекламою — а вона буде насамперед у «Черкаському краї».

Газета «Черкаський край», №58, 24 липня 2015 року