Золотоніські діти та волонтери зібрали крупну допомогу школярам із “сірої” зони АТО

Більш як дві тони різноманітного скарбу у четвер було доставлено із Золотоноші до загальноосвітньої школи-інтернат у селі Гранітне, Донецької області. Колеги-волонтери з Києва звернулися до Комітету сприяння обороні із проханням допомогти учням, школа яких знаходяться на «нульовій» лінії АТО, котра не підпорядкована ні ЗСУ, ні російсько-терористичним військам. Саме через це 250 дітей різного віку залишилися на межі виживання, адже з харчами, за словами столичних волонтерів, у них повна скрута, не вистачає дитячих теплих речей та іграшок.

Інформацію про критичний стан у навчальному закладі отримав активіст Комітету Володимир Марченко і вже за годину по Золотоноші та району було оголошено збір продуктів і необхідних речей для дітей та викладачів. Але ніхто і уявити не міг, наскільки масштабною стане ця стихійна акція.

Одними із перших відгукнулися Золотоніська гімназія та Школа інформаційних технологій №2, які за два дні назбирали сотні кілограмів іграшок, теплих речей та продуктів. Долучився до збору продуктів для школи на Сході України навіть губернатор, за сприяння якого у Черкасах забрали завчасно підготовану свиню, аби борщ у школярів був із м’ясом. Мер міста Віталій Войцехівський допоміг паливно-мастильними матеріалами для поїздки, а овочами щедро забезпечили мешканці Домантово, Піщаного, Вільхів, працівники ТОВ «Домантівське». Золотоніський маслоробний комбінат надав продукцію власного виробництва таким об’ємом, що тепер щонайменше два тижня діти куштуватимуть смачну молочну продукцію.

Четверо студентів-кулінарів професійного ліцею приготували 300 пиріжків із капустою та картоплею, Тарас Супрун традиційно виготовив смачні лаваші, Валерій Єсєв надав кілька ящиків солодкого печива та сушок, завод продтоварів, який очолює Олексій Ярош, допоміг хлібом, Отець Ярослав надав кілька мішків провізії, Людмила Неліна і її колектив напекли пиріжки. Завод КХП та Сергій Кузьменко допомогли паливом для поїздки. Віктор Полозов та Вячеслав Шестопал (ТОВ «Красногірське») надали олію, Золотоніська птахофабрика – яйця. Традиційно допомагає керівник організації з ремонту та продажу комп’ютерної техніки «Комп-Сервіс» Михайло Кравченко. Цього разу він надав величезний ящик важливих для школярів речей від зошитів до кулькових ручок, та різної іншої канцелярії. Агрофірма «Іскра» забезпечила макаронами і мукою.

Подорож видалася досить напруженою, до самої школи у Гранітному наших волонтерів супроводжували військові ЗСУ.

- Коли діти зустріли наш автомобіль і побачили заповнений вщерть двотонний автобус з гуманітарною, то їхній радості не було меж, – сказав у телефонній розмові голова Комітету сприяння обороні В’ячеслав Назаренко. – Не дивно, що і у нас на очах були сльози. Заради таких моментів і варто жити.

Цікаво, що у дальню подорож волонтерів відправляла і учениця гімназії та юний кореспондент Анастасія Лазоренко. За кілька годин після цього її очікував потяг з залізничного вокзалу Черкас до Одеси для участі у всеукраїнській молодіжній конференції єдності. Настя, завдяки своїм недитячим вчинкам та великому серцю, отримала запрошення міжнародного благодійного фонду на кілька днів гайнути до столиці гумору та подихати бризом Чорного моря. Заразом юна волонтерка у четвер відвідала батька, який лікується після поранення в АТО в одеському шпиталі та познайомилася з новими красивими людьми. Про свої пригоди в Одесі Настя напише в подорожніх нотатках на сторінках Комітету вже наступного тижня.

Анатолій Янголь, Золотоноша