У Тальному відмовлялися лікувати контуженого земляка

12 листопада до тальнівської громадської організації «Майдан» звернувся учасник бойових дій на Донбасі Анатолій Ткачук. Хлопець просив небагато: «Допоможіть мені лягти в лікарню».

В одному з боїв на Донбасі Анатолій був важко контужений. Лікувався в госпіталях Харкова і Львова. Спочатку ми ніяк не могли зрозуміти: а в чому саме суть проблеми? Чому хлопець не може отримати медичну допомогу в районній лікарні?

14 листопада Анатолій знову спробував звернутися по медичну допомогу. В реєстратурі взяв картку та пішов на прийом до лікаря-невропатолога Антоніни Ромащук. Не прийняла. Мовляв, учасниками АТО займається лікар Галина Петровська. Активісти «Майдану» йдуть разом із Анатолієм до заступника головного лікаря Тамари Островської. Запитуємо:

– Чому учасника бойових дій не можуть госпіталізувати? Чому стан його здоров’я не розглядається на МСЕК?

– Насправді він звертався до нас, коли повернувся із Львівського госпіталю, – каже лікарка. – Ми не могли його госпіталізувати, оскільки такі хворі мають лікуватися лише у військовому госпіталі. На МСЕК документи не розглядалися, бо у Львові неправильно оформили виписку.

Що цікаво: у виписці із Львіського госпіталю чітко вказано: «Подальше лікування рекомендовано по місцю проживання». Але на батьківщині солдату відмовили. Потім уточнили, що не відмовили, а призначили лікування на дому.

А тепер трохи історії. Раніше Тальнівський військкомат направив Анатолія на лікування у Київський військовий госпіталь. За браком місць йому відмовили. Направили до Ірпеня. Там теж щось не склалося. Ткачук повернувся до Тального й звернувся до лікаря Петровської. Та направила його в Черкаси. З Черкас – чергова відмова. Мовляв, немає військового госпіталю. Зрештою Анатолію все набридло й він махнув рукою на таке лікування. От тільки хвороба не давала про себе забути – в листопаді його стан погіршився. Хлопця мучили постійні головні болі, шуміло в голові, кілька разів доходило до непритомності.

Зрештою Тамара Островська подзвонила в Черкаси. З’ясувала, що до 21 листопада там немає вільних місць. Вирішила, що Анатолія поки підлікують у тальнівській лікарні. Направила на стаціонарне лікування до неврологічного відділення. Там – нова серія випробувань. Пані Петренко не сподобалося, що хлопець прийшов у супроводі представників «Майдану». Запис у картці хворого, зроблений лікарем Ромащук їй теж не сподобався. Прийшла начмед Людмила Кмітевич. Почали ретельно перевіряти всі довідки, виписки, направлення. Було враження, що людина втекла із тюрми, а не прийшла із зони бойових дій. Зрештою начмед забрала всі виписки й пішла в свій кабінет дзвонити в Черкаси, питати, що робити? Тим часом нещасний солдат залишився під дверима кабінету Петровської. Після півгодини перемовин, під час яких лунали закиди, мовляв, солдат «десь шлявся три місяці» Черкаси таки дають добро на стаціонарне лікування. Після тригодинної епопеї Анатолій Ткачук потрапляє до лікарняної палати.

Чесно кажучи, нам набрид совдепівський підхід до вирішення таких делікатних справ, як лікування хворих бійців АТО. Ми хотіли побачити співчуття до молодого хлопця, який у свої 24 роки натерпівся жахів війни. Натомість побачили черствість і байдужість.

Про головне