Володарка титулу «СтудМіс України» Анна Соколова: «Не зовнішність, а доброта прикрашає людину»

19-річна черкащанка Анна Соколова стала найвродливішою студенткою України. Дівчина навчається у Східноєвропейському університеті за спеціальністю документознавство та інформаційна діяльність. Анна шість років займається моделінгом, паралельно вивчає танець живота, майже щодня відвідує тренажерний зал та підписує контракти з іноземними агентствами.

У січні 2016 року вона представлятиме Україну в Китаї на конкурсі «СтудМіс світу», інформує Громадське ТБ: Черкаси.

Аню, чому ти почала займатися модельним бізнесом?

Займатися моделінгом мені порадила подруга. Вона мені сказала: «Чому б ні? У тебе все вийде. У тебе нормальний зріст і модельна зовнішність». Я загорілася цією ідеєю. Дізналася про школу моделей у нашому місті. На першому занятті я закохалась в дефіле. Мама мене підтримала, почалися покази в нашому місті і фотосесії. Згодом відкрилося модельне агентство, у якому я зараз працюю. Вони запропонували мені перший  контракт у Китай. І вже там почалася справжня кар’єра моделі: кастинги, фотосесії, покази від дизайнерів.

Чи не страшно тобі було працювати за кордоном?

У Китаї я була всього один раз. Перший контракт у Китай я отримала, коли мені було 17. Дуже хвилювалася. По дорозі в аеропорт я казала про себе: «Мама, забери мене назад. Не вези мене нікуди». Мені було страшно, це був мій перший переліт. Але коли я приїхала в це місто, я розслабилася. Відчула, що це моє і хвилюватися неварто. У мене були робочі контракти в Туреччину, але у зв’язку із навчанням: я декілька місяців працюю, декілька – навчаюся.

Чому вирішила взяти участь у конкурсі «СтудМіс України»? 

Раніше я взагалі конкурси не поважала і не хотіла брати в них участь. Але моя колишня декан переконала мене взяти участь у конкурсі «Міс університету». Я виграла цей конкурс, потім пішла на «СтудМіс Черкащини»,  там теж посіла I місце. Так я потрапили на «Студміс України». Конкурс проходив у Києві, ми готувалися 5 днів, там були дівчата з різних регіонів України. Коли я їхала на цей конкурс, то розуміла, що конкуренція буде складнішою, бо дівчата вже отримали корону в своїх містах. Я розуміла, що вже представляю не просто свій університет, а ціле місто. Я дуже нервувала. Але завжди, коли я виходжу на сцену, то хвилювання пропадає, і я просто насолоджуюся тим, що роблю. Я ніколи не сконцентрована на тому, що тільки я маю отримати корону. Я роблю те, що мені подобається і думаю, що саме це є однією зі складових успіху на подібних конкурсах.  

На конкурсі «СтудМіс України», що для тебе було найвищим? 

Найскладніше було те, що я перебувала в іншому місті. У мене вже не було такої підтримки, як у Черкасах. Із дівчатами були дуже гарні стосунки. Ми жили всі разом, усі були в однакових умовах. У нас не було якоїсь відчутної конкуренції. Ми підтримували одна одну на репетиціях, коли в когось щось не виходило. На конкурсі й за кулісами не було ніяких підстав чи поганих вчинків по відношенню до когось. Після конкурсу я ще продовжую спілкуватися з дівчатами з якими жила в одній кімнаті. 

Що для тебе означає ця перемога?

Це є для мене поштовхом уперед, що потрібно йти далі і не зупинятися. Виграш у конкурсі є підтвердженням того, що я працюю і мої старання не є даремними.

Хто є твоєю найбільшою підтримкою?

Моя найбільша підтримка – це мама й подруга.  Але колосальну підтримку я відчувала й від організаторів «СтудМіс Черкащина». Підтримували мене також родичі, друзі, одногрупники. Було дуже приємно, коли перед конкурсом і в день конкурсу всі мені писали й  телефонували. Підтримка відчувалася навіть на відстані, і це теж допомогло перемогти. 

Чи є в тебе шанси реалізуватися в модельному бізнесі в Україні?

Я думаю, що гарна модель може себе реалізувати в будь-якій країні. Але, на скільки мені відомо, то мало випадків, коли модель досягає успіху, якщо працює тільки в Україні. У неї має бути досвід роботи за кордоном. Та й для самої моделі буде цікаво перейняти досвід у закордонних фотографів та дизайнерів. От я би сказала, що у Китаї, наприклад, більше роботи для моделі. Все таки Китай – країна виробник і там потрібно більше моделей, щоб рекламувати їхні бренди, і їхній одяг. Але я б не сказала, що от сам показ в Україні і Китаї чимось відрізняється.  Концепція та ж сама, просто там організація на вищому рівні. 

Ти плануєш усе своє життя присвятити моделінгу? 

Зараз я хочу розвиватися як модель, хочу досягати успіхів у цій сфері. Але я розумію, що це справа не на все життя. Я дівчина, і вже зараз думаю про майбутню родину – чоловіка і дітей. У майбутньому я мрію бути хорошою мамою і  дружиною.

У чому є краса сучасної дівчини?

Краса дівчини – це не ідеальні параметри,  і не ідеальна зовнішність. Краса – це перш за все вміння подати себе, це харизма та манера спілкування з людьми, мислення та ставлення до оточуючих.  Я навіть часто ставлю доброту поряд із красою, бо саме доброта прикрашає людину. 

Як ти думаєш, чи впливає якось зовнішність на розумові здібності людини?

Дуже важко побороти стереотип, що якщо ти гарна, то значить тупа. Я завжди дуже різко реагую на подібні коментарі, бо моделінг це дуже складна робота в плані розумового мислення. Якщо модель буде тупою, то вона не досягне того, що планує і про що мріє. Це все пов’язано з підписанням контрактів, спілкуванням із партнерами та роботодавцями. Про тих моделей із якими я спілкувалася, я не можу сказати, що вони тупі і їхня зовнішність якось впливає на розум.