Перший Генпрокурор України

Сергій Шелухін у робочому кабінетіПершим Генпрокурором України сотню років тому став золотонісець, дружина якого першою запровадила свято Різдвяної ялинки в Одесі. Нащадок давнього козацького роду із Золотоніщини Сергій Шелухін,  хоч і не брав до рук шаблю, зробив усе, щоб Україна здобула волю.

Сергій Шелухін з’явився на світ 1864 року – в родині офіцера імператорської армії, у родинному дворянському маєтку в селі Деньги (сучасного Золотоніського району Черкащини). Власне, саме з-за того, що глава сімейства служив у війську московського царя, дідівське прізвище Шолуха він змінив на російський манер – Шелухін. З таким прізвищем і його син увійде великий Українець в історію своєї держави – Сергій Павлович Шелухін прославить синьо-жовте знамено і до останнього подиху боротиметься за визволення своєї нації…

Не зважаючи на «русифікацію» прізвища, батьки Сергія ростили його в любові до всього українського, до історії свого роду, одна з гілок якого брала початок від соратника Богдана Хмельницького – козацького полковника Панькевича. Хлопець здобув блискучу освіту, причому першим його вчителем був племінник Тараса Шевченка Іван Бойко. Вже у Лубенській гімназії Сергій Шелухін демонстрував прекрасне знання грецької мови і латини та аналітичні математичні здібності, які дозволили йому ще у 8-у класі… написати власний підручник з тригонометрії, схвалений відомими вченими.

У 19 років Сергій Шелухін став студентом престижного Київського університету Святого Володимира (нині – імені Тараса Шевченка). Навчався на фізико-математичному факультеті курсу, якого й назву не кожен запам’ятає з першого разу –  «Алгебраїчний аналіз диференціального та інтегрального числення», причому серед його викладачів були переважно німці (Авенаріус, Шіллер, Роммер), але був і земляк із золотоніського хутора Маліївка, що біля Кропивни, професор Михайло Ващенко-Захарченко, який навчався математиці в університетах французького Парижа. Втім, через два роки навчання імениті викладачі не втримали юнака від переведення на юридичний факультет того ж університету Святого Володимира – Шелухіну хотілося стати суддею, бо тільки людей цієї професії він вважав більш-менш вільними в Російській імперії, вся ідеологія якої була вибудувана за принципом сліпої покори царю…

Студент-юрист навчається на відмінно і демонструє просто неймовірні успіхи – його дослідження з римського та давньоруського права отримують найвищі оцінки викладачів. Водночас він знаходить час, щоб активно включитися у діяльність підпільної студентської спілки, діяльність якої була спрямована на національне українське відродження.

Від 1902 року і аж до самого розвалу імперії (15 років!) Сергій Шелухін служить в Одесі, де стає Генеральним суддею і сенатором. При цьому відстоює рівноправність жінок у засіданнях кримінальних і цивільних судових процесів, кидає виклик системі, протестуючи проти практики використання судової системи як засобу тиску влади і панівних партій на населення – називає це «легалізованим терором».1888 року, несподівано для викладачів їх улюблений студент, не зважаючи на настійливі рекомендації поступати у професуру університету і самому стати його викладачем, залишає Київ і вирушає в провінцію заробляти на власний хліб. Стартувавши з нижчих судових посад у Єлисаветграді (нині Кіровограді), демонструє здібності найкращого фахівця з цивільного та кримінального права. Працюючи у Єлисаветградському окружному суді, водночас стає мировим суддею у Кам’янці-Подільському. Молодого суддю обирають головувати на засіданнях з’їзду мирових суддів, запрошують на посаду прокурора окружного суду в молдавському Кишиневі. Водночас за справедливість і букву Закону, рівного для всіх верств населення, він бореться не лише у судових залах. Шелухін пише близько двадцяти наукових праць з питань права, які викликають жвавий інтерес у суспільстві і змушують реагувати законотворців імперії. Золотонісець пише статтю про фальшивомонетництво – «Шахрайство, яке може бути покаране» – і вводиться закон, який швидко ліквідує на території України випадки фальшування грошей. Так само після публікацій Шелухіна наводиться лад у питанні визнання прав позашлюбних дітей у Бесарабії, і навіть Сенат, «височайше соізволів рассмотрєть» його гнівні статті, на якийсь час припинив практику незаконних позасудових арештів, яка процвітала в жандармській Росії.

Водночас продовжує «націоналістичну» діяльність – стає одним із співзасновників місцевої «Просвіти», яка ставить за мету відродження української нації. У революційному 1905 році виступає на першому в Одесі українському мітинзі – двом тисячам людей розповідає про те, що Акт про союз між Москвою і Україну 1654 року не має жодної юридичної сили, бо від перших же днів своїх був безліч раз підло порушений Москвою.

У просвітницькій діяльності Шелухіна активно підтримує його дружина Любов, яка стає організатором перших в Одесі Різдвяних святкувань для дітей – в 1907 році на першу в Одесі Різдвяну Ялинку в будинку «Просвіти» на вулиці Софіївській, 30 вона збирає близько 300 дітей – ті приходять у вишиванках, декламують українські вірші та співають козацьких і народних пісень…

У серпні 1908 року саме наш земляк, запрошений від одеської «Просвіти» на Всеросійський археологічний з’їзд у Чернігові вперше в історії наукових з’їздів проголошує свою доповідь не на “вєлікорусском язикє», а українською мовою. Причому доповідь називається «Про стародавності і державно-правове значення назви «Україна» – і українські делегати влаштовують бурхливі овації…

Погостювати в Одесу до Шелухіна приїздить знаменитий Іван Франко, у домі Шелухіних постійно збирається еліта одеської інтелігенції… Свободолюбивий сенатор регулярно готує ґрунтовні наукові розвідки на тему історії України, у своїх полум’яних виступах перед учасниками «Просвіти» часто посилається на думки й цитати щодо  права українського народу на самовизначення, озвучені Тарасом Шевченком, Михайлом Грушевським та іншими. Український та російський народи Шелухін вважає абсолютно різними у відношенні до своїх прав і свобод. Він пише: «Українська історія виховала в українському народі, на противагу московському, правове думання, з яким в усі часи своїх рухів народ український на своїм прапорі мав гасло «За працю і вольності!»…

Навіть коли занадто діяльну «Просвіту» влада прикрила, Шелухін продовжує працювати для України – у товариствах «Український клуб» та «Українська хата». Після буржуазної революції у лютому 1917 року його запрошують на службу до Петрограда, та він відкидає пропозицію, пояснюючи це тим, що Україну ніколи не збирається міняти на Росію.

Після остаточного розвалу імперії Сергій Шелухін з головою поринає у державотворчу діяльність, сподіваючись, що молода Українська Народна Республіка навіки вирветься з лабет Москви. Перебирається до Києва, Шелухіна обирають до складу Центральної Ради, де він очолює фракцію самостійників і різко виступає проти обережних автономістів і федералістів, зазначаючи, що тільки повна незалежність від Москви є гарантією неповернення національного гніту. Сергія Шелухіна призначають спочатку Генеральним суддею, а потім Генеральним прокурором, у двох урядах (Голубовича і Чехівського) він очолює Міністерство юстиції УНР. Водночас займається дипломатичною діяльністю. Допомагає прискорити мирні переговори у Брест-Литовському. Попереджає, що більшовицькі комісари налаштовані щодо України не краще, аніж свого часу – московський царат і очолює делегацію України на переговорах з Росією 1918 року, відстоюючи право українців на самовизначення, а 1920 року представляє Україну на мирній конференції в Парижі.

Після поразки Визвольних змагань емігрує до Відня, а потім до Праги. У Чехії стає професором карного права та історії України, деканом факультету права і суспільних наук, викладає для студентів Українського Вільного Університету та Українського педінституту імені Драгоманова у Празі. Також в еміграції продовжує займатися громадською діяльністю – опікується музеєм Визвольної боротьби України й очолює Всеукраїнську національну раду у Відні, відстоюючи ідею необхідності поновлення інституту гетьманства після визволення України від більшовиків.

У своїй останній роботі в 1936 році визначний правник пише про причини втрати Незалежності – до тих слів варто дослухатися і зробити висновки й сучасним українцям… «Для оборони українського державотворчого руху… потрібні великі зусилля нації, – пише Сергій Шелухін. – А передусім праця, озброєна науковими знаннями інтелігенції. Було фатальним блудом те, що українська інтелігенція з 1917 року у своїй пануючій масі відкинула історичні права народу й традиції. Проголосила себе монопольним носієм істини, розуму й знання, джерелом прав і свобод та творцем всього для народу, а Україну зробила коритом для себе і своїх прибічників».

Серце людини, яка понад усе любила Україну і мріяла про волю для неї, перестало битися в останні дні 1938 року – 25 грудня. Похований Сергій Шелухін за тисячі кілометрів від рідного села Деньги на Золотоніщині – у столиці Чехії, Празі.

 

Козацький край

 

ІНШІ НОВИНИ

Коментарі

Додати коментарій
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail:

Питання:
Відповідь:
Введіть код:
НАЙПОПУЛЯРНІШЕ / ЩО КОМЕНТУЮТЬ
  1. Зі Сміли передали автівку на потреби військових (фото)
  2. На фронті героїчно загинув черкасець Андрій Туренко
  3. «Русскій мір», «побєдобєсіє», «рашизм». За які ідеології Кремль воює в Україні?
  4. Вранці в Умані спрацювала ППО – Плетньова
  5. Більше сотні об’єктів постраждали на Уманщині від початку широкомасштабної війни з росією
  6. Правоохоронці Черкащини задокументували понад 17 правопорушень на блокпостах
  7. Черкащани вибороли дві медалі на Іграх Нескорених (фото)
  8. У Нью-Йорку хлопець із написом «Черкаси» на плакаті вийшов на підтримку України (фото)
  9. У Христинівці взято під варту грабіжника
  10. Захищаючи Україну від ворога, загинули ще шестеро жителів Черкащини (фото)
ОПИТУВАННЯ

Чи треба Україні вступати в НАТО?


 
Українські зірки виступили перед військовослужбовцями в Золотоноші (фото)
Українські зірки виступили перед військовослужбовцями в Золотоноші (фото)
Сьогодні до Золотоноші завітали улюбленці публіки, зірки телешоу «Квартал – 95» Євген Кошовий та Олександр Читати далі
Маша Єфросиніна розповіла про ставлення до Івана Дорна та LOBODA
Маша Єфросиніна розповіла про ставлення до Івана Дорна та LOBODA
Українська ведуча Маша Єфросиніна в інтерв'ю "Радіо НВ" розповіла, як ставиться до українських артистів Івана Дорна та LOBODA, Читати далі
Scorpions змінили пісню Wind of Change на підтримку України (відео)
Scorpions змінили пісню Wind of Change на підтримку України (відео)
Німецька рок-група Scorpions змінила слова, присвячені Москві, в одному зі своїх головних хітів Wind of Change («Вітер Читати далі
У ВР просять Зеленського позбавити почесних звань України артистів, які підтримують агресію РФ
У ВР просять Зеленського позбавити почесних звань України артистів, які підтримують агресію РФ
Парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики звернувся до президента Володимира Зеленського позбавити Читати далі
Всі новини шоу-бізнесу
КУРЙОЗИ