Почищені на 5 млн. грн. річки страждають від підприємства-експортера

Почищені на 5 млн. грн. річки на Золотоніщині продовжують потерпати від неочищених та недоочищених стоків. 

Ще на початку року ми у власному розслідуванні писали про корупційну схему, коли фірма прокладка освоїла бюджетні кошти на очищення річок Суха Згар та Золотоношка. У порушення бюджетного законодавства гроші були виділені та закриті акти 30 грудня 2015 року, роботи ж по очищенню першої черги завершилися нещодавно. Очевидно через високе покровительство проекту, він реалізовувався в пожежному режимі та із відповідним інформаційним супроводом. Однак навіть те, що реалізація проекту відбувалася із явними ознаками корупції, могла б нівелювати, його користь для екології та місцевих мешканців які страждають від перетворення річок на стічні струмки промислових підприємств, пише Кропива.

Той результат до якого прийшли зараз – це фактично не вирішена проблема. Старі очисні споруди в місті Золотоноша в аварійному стані, нові не здані в експлуатацію в повному обсягу, а одне з підприємств напряму продовжує скидати неочищені стоки в плавні. Звідти їх частина знову потрапляє в очищені річки – то кому потрібне таке очищення? Хіба що освоювачам коштів, оскільки очищення річок на Черкащині перетворюється на вічний двигун з відмивання коштів.

Журналісти нашого видання встановили, що неочищені стоки продовжують скидатися в плавні та потрапляти в річку Суха Згар. Викиди здійснює ПАТ Золотоніський маслоробний комбінат, який входить до групи компаній «Молочний альянс». Не так давно це підприємство засвітилося навіть в всеукраїнських ЗМІ, оскільки серед перших почало експорт своєї продукції до країн ЄС. Не будемо займатися моралізаторством про те, що в ЄС куди за словами влади ми йдемо "семимильними шагами", таке виробництво було б призупинене, а власники отримали б космічні штрафи. Просто наведемо інформацію яку ми зібрали і яка засвідчує, що як обласна, місцева влада та й контролюючі органи крізь пальці дивляться на екологічне забруднення. А ті ж самі контролюючі органи ще й неохоче діляться публічною інформацією з приводу фактів забруднення екологічного середовища.

Розвідка «в полі»

Неодноразове спілкування з жителями села Хвильово-Сорочин, які страждають від забруднення річки біля якої живуть, привело в нас місто Золотоноша на вулицю Лисенка 18. Саме тут знаходиться будівля маслоробного заводу. Витративши зовсім небагато часу знаходимо власне трубу з якої скидаються стоки та «локальні очисні споруди» підприємства.

На фото місце виливу бруду в екосистему. 

Огляд «локальних очисних споруд» та каналізаційної комунікації, візуальний огляд вмісту каналізаційних колодязів показав, що в плавні скидається жижа незрозумілої консистенції. Очевидно також що скиди проводяться в певні часи доби, вдень не проводилися. Дивлячись на вміст колодязів стає зрозуміло, чому навіть взимку в річці йшли процеси бродіння.

Контролюючі органи – чисто для про форми

Збираючи та готуючи матеріал, ми звернулися з офіційними запитами до контролюючих органів, а також підприємства з проханням надати інформацію щодо об’ємів та рівня недоочищеності стоків які викидаються даним підприємством, стану локальних очисних споруд.

Як виявилося, облік забору водних ресурсів та об’ємів скинутих неочищених стоків на підприємстві не проводяться.Про це йдеться у відповіді на наш запит з боку Державної екологічної інспекції в Черкаській області. Даний факт було встановлено за наслідками перевірок проведених у 2015 році. Про стан локальних очисних споруд і їх здатність очищувати стоки держекоінспеція на запитувану інформацію не повідомляє нічого, пропонуючи звертатися на підприємство. При цьому у відповіді йдеться про те, що виписано припис та штраф у розмірі 221 грн.

Ще більш сміливою була відповідь управління водних ресурсів, в якій стверджується, що інформація щодо викидів неочищених стоків – це взагалі не їх компетенція. Така відповідь суперечить Водному кодексу України, згідно якого управління має збирати звіти з підприємств по формі 2-ПТ водне господарство, в яких вказуються в тому числі і об’єми шкідливих викидів.

Адміністрація підприємства яке прагне виходити на європейські ринки наш інформаційний запит проігнорувала. На сайті підприємства вказується, що з 2006 року у розвиток було вкладено понад 80 млн. грн.

Таким чином після освоєння 5 млн. грн. на очистку річок, скиди і їх забруднення продовжується. Більше того, навіть достатнього обліку неочищених стоків відповідними контролюючими органами не ведеться. То ж місцеві жителі залишаються з тими ж проблемами, а очищені річки допоки не заростуть очеретом трохи швидше нестимуть бруд в Дніпро. Вже за пару років до вибивання коштів на чергове «очищення» можна буде повернутися.