Податкові преференції аграрних розписок

Вже два роки в Україні впроваджується новий інструмент фінансування малих та середніх сільгоспвиробників за сприяння Проекту «Аграрні розписки в Україні», який реалізовує Міжнародна фінансова корпорація (IFC, Група Світового банку) у партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією. Йдеться про аграрні розписки. Ними вже можуть користуватися фермери восьми областей. Передбачається, що в майбутньому вони будуть поширені й на інші регіони.

Попит на аграрні розписки зростає. Та разом із тим у їх користувачів залишалися питання, в тому числі й ті, що пов’язані з оподаткуванням. Державна фіскальна служба України (ДФС) підготувала роз’яснення з цього приводу. Вона офіційно оприлюднила лист «Про особливості оподаткування ПДВ операцій, пов’язаних з обігом аграрних розписок».

Про важливість та своєчасність цього документу говоримо з керівником Проекту IFC Олексієм Омеляненком.

- Чи достатньою мірою чинне податкове законодавство сприяє просуванню аграрних розписок в Україні?

- У нашій країні податкове законодавство містить загальні правила оподаткування для всіх учасників ринку. Відповідно, ці правила застосовуються і до аграрних розписок.

Визначення «аграрні розписки» не згадується в Податковому кодексі та в документах Міністерства фінансів чи Державної фіскальної служби України, що насторожувало учасників ринку. Ми отримували дуже багато запитань з цього приводу з проханням посприяти роз’ясненню питання оподаткування операцій з аграрними розписками. Приміром, під час круглого столу, який 19 жовтня відбувся в Сумах, представник компанії-постачальника розповів про ситуацію, котра мала місце в Диканському районі Полтавської області. Компанія запропонувала місцевому фермеру оформити аграрну розписку, але він відмовився і пояснив: а раптом до мене прийдуть представники ДФС? Це нестандартна процедура, нестандартна угода, і у мене будуть додаткові перевірки.

Все більше учасників ринку хотіли отримати ясність у подібному питанні. Загалом бізнес адресував понад 30 офіційних запитів до Державної фіскальної служби, в результаті чого було підготовлене узагальнююче податкове роз’яснення, яким роз’яснений порядок застосування норм Податкового кодексу України до конкретних правовідносин з оподаткування операцій з аграрними розписками.

- На початку жовтня аграрні розписки були запущені в 4 нових областях – у Хмельницькій, Тернопільській, Миколаївській та Сумській. Доти вони вже працювали в Полтавській, Черкаській, Вінницькій та Харківській областях. Чи не здається вам, що лист ДФС України з’явився з великим запізненням?

- З одного боку, це справді так, бо завжди хочеться, щоб підготовка документів передувала початку тих чи інших дій. З іншого боку, треба розуміти, що ми впроваджуємо новий інструмент фінансування малих та середніх сільгоспвиробників. Тому нам було необхідно накопичити певний досвід. Поки перші аграрні розписки впроваджувалися в першому пілотному регіоні (в Полтавській області), наша команда отримала можливість для узгодженого з ДФС напрацювання консервативної позиції з питань їх оподаткування, а також для наступного узгодження даної позиції з Комітетом Верховної Ради України з питань податкової та митної політики і Міністерством фінансів України. Дуже важливо, що запропонована позиція підкріплена практичним досвідом та позитивною практикою.

Усього станом на сьогоднішній день в Україні вже оформлено 60 аграрних розписок, з яких 23 товарні та 37 фінансових. Це досить вагомий результат, якщо врахувати, що їх користувачі змогли залучити додаткове фінансування в розмірі понад 189 млн. грн. Думаю, що після роз’яснювального листа ДФС інтерес аграріїв до нового інструменту фінансування суттєво зросте як з боку аграріїв, так і інших учасників ринку, наскільки – з’ясується на початку весняних польових робіт.

- Яка концепція оподаткування аграрної розписки?

- Насамперед, необхідно звернути увагу на природу самої аграрної розписки. Йдеться про певний вид зобов’язання. Дане питання врегульоване Цивільним кодексом, де зафіксовані загальні положення про те, що таке зобов’язання і яка його правова природа.

За своєю суттю аграрна розписка фіксує зобов’язання однієї сторони перед іншою. Боржник за таким зобов’язанням зобов’язується повернути свій борг у товарній чи в грошовій формі. Оскільки аграрна розписка фіксує борг, то вона є борговим інструментом та різновидом боргової розписки.

Боргові розписки, виражені у валюті України, згідно із Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» належать до валютних цінностей. У відповідності до положень Податкового кодексу України, операції з обігу валютних цінностей (за загальним правилом) не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Тобто, операції з випуску аграрної розписки, передачі прав кредитора за аграрною розпискою, повернення, внесення змін ПДВ не оподатковуються.

Водночас, крім операцій з власне аграрними розписками, правовідносини передбачають рух товарів, послуг, можливо, рух грошових коштів. Приміром, постачання засобів захисту рослин до видачі аграрної розписки, постачання товарів на виконання зобов’язання згідно з аграрною розпискою. У цьому випадку застосовуються загальні правила оподаткування, передбачені Податковим кодексом України. Зокрема, це правило першої події, згідно з яким податкове зобов’язання за ПДВ виникає на дату здійснення однієї з подій, яка настала раніше – дата зарахування коштів чи дата відвантаження товару.

Розмір податкових зобов’язань визначається, виходячи з оподатковуваної бази постачання таких товарів/послуг, яку сторони узгоджують у договірному порядку (договірній вартості). В нашому випадку це буде договірна вартість аграрної розписки чи договору, за якими здійснювалося постачання товарів/послуг. Також до таких операцій застосовуються правила звичайних цін, за якими фермери працюють і на сьогоднішній день.

Щодо податку на прибуток, то його облік зараз максимально наближений до бухгалтерських стандартів, і там компанії не ідентифікують проблемних питань. Відповідно податкове роз’яснення не зупиняється на питаннях оподаткування податком на прибуток.

- Ось уже 2 роки аграрні розписки в Україні працюють без жодних збоїв. І кредитори, і позичальники справно виконують взяті на себе зобов’язання. Тим не менш, експерти не виключають можливості дефолтів у майбутньому. Приміром, сільгоспвиробник не зможе розрахуватися за надані йому фінансові чи матеріально-технічні ресурси. Що в даній ситуації робити кредитору, і хто в такому випадку повинен взяти на себе податкові зобов’язання за додатково надані послуги?

- Це важливе питання, і представники ДФС постаралися детально роз’яснити його в листі, що розглядається.

Податковий кодекс України передбачає таке поняття, як постачання послуг. Згідно з передбаченим визначенням, це будь-яка операція, котра не є постачанням товарів. Відповідно, дорощування сільгосппродукції розглядається як звичайне надання послуг, а відшкодування витрат на таке дорощування – як плата за такі послуги. Відповідно до такої операції у сторін виникають стандартні податкові наслідки для операцій з надання послуг як за податком на прибуток, так і за податком на додану вартість.

Єдина особливість аграрної розписки в тому, що затрати на надання таких послуг відшкодовуватимуться в судовому порядку. Як це передбачено законодавством України для відшкодування майнової шкоди.

- Аграрні розписки і, відповідно, зобов’язання за ними за згодою сторін можуть передаватися від одних кредиторів до інших. Що дає така переуступка зобов’язань кредиторам та боржникам, чи повинна вона оподатковуватися податком на додану вартість?

- У першу чергу, така переуступка дає боржникам і кредиторам гнучкість у роботі. Бо комусь потрібен товар, комусь потрібні гроші, хтось хоче отримати ліквідність зараз, хтось хоче, навпаки, потримати аграрну розписку та отримати зерно. Тобто, у кожного свої інтереси на ринку, це вільний ринок. І можливість передати аграрну розписку додає цьому ринкові дуже велику гнучкість.

У цьому випадку також має бути прописаний порядок оподаткування. Як ми вже казали раніше, податком на прибуток така операція оподатковується у відповідності до загальних правил, передбачених Податковим кодексом України, а також затверджених стандартів бухгалтерського обліку, і в цьому питанні нема проблем.

Щодо податку на додану вартість в учасників ринку не було спільної думки у питаннях застосування окремих норм Податкового кодексу України. Своїм роз’ясненням ДФС внесла ясність у дане питання, а саме через аналіз та визначення правової природи аграрної розписки запропоновано застосовувати саме виняток, передбачений для боргових розписок як одного з видів валютних цінностей. Тобто, операції з передачі прав кредитора за аграрними розписками ПДВ не оподатковуються.

- Ви згадали, що роз’яснення податківців з оподаткування аграрних розписок  можуть зробити цей інструмент фінансування більш запитаним.

- Говорити треба не про запитаність самої аграрної розписки, а про запитаність тих можливостей, які вона надає. Наприклад, про отримання якихось матеріально-технічних ресурсів, грошей та послуг в умовах відсутності твердих застав у сільськогосподарських товаровиробників (прав власності на оброблювану землю та інших). Чим легшим буде доступ до таких ресурсів з використанням аграрних розписок, тим більшою буде і запитаність цього інструменту. Залежність досить очевидна.

Проект IFC, який спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції та місцевими органами влади займається впровадженням аграрних розписок в Україні, особливий акцент робить на інформаційну, роз’яснювальну роботу щодо нового інструменту фінансування серед його користувачів. Важливо не просто розповісти про нього, а навчити з ним працювати, користуватися всіма його перевагами. Для користувачів він повинен бути доступним, прозорим та легким у роботі.

Тому, якщо дане податкове роз’яснення спростить розуміння цього інструменту всіма учасниками ринку, то, відповідно, воно посприяє і запитаності аграрних розписок.

Микола Луговий,

Національний прес-клуб «Українська перспектива», для онлайн-газети Черкаські новини

Думка експертки

Мар’яна Куц, директор Департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФС України:

- Дуже важливо, щоб уже зараз, коли до початку весняних польових робіт залишається досить багато часу, і сільгоспвиробники, і всі структури, які входять із ними у взаємодію, - постачальники матеріально-технічних та фінансових ресурсів, уважно познайомилися з особливостями оподаткування аграрних розписок. Це важливо для того, аби в процесі їх оформлення і особливо в період виконання договірних зобов’язань не виникало додаткових питань, які можуть суттєво ускладнити відносини сторін. Бо під час польових робіт, які передбачають максимальну концентрацію зусиль і всіх наявних ресурсів, сільгоспвиробникам особливо важливо не відволікатися на вирішення непередбачених проблем. Інакше рівень їх первинних очікувань від роботи з новим інструментом кредитування виявиться суттєво нижчим від запланованого.

У своєму листі «Про особливості оподаткування ПДВ операцій, пов’язаних з оборотом аграрних розписок» ми постаралися максимально точно та повно відобразити суть питань, які досі хвилювали багатьох сільгоспвиробників, дати на них короткі та однозначні відповіді. Тепер дуже важливо керуватися вказаними рекомендаціями. Це дозволить сільгоспвиробникам убезпечити свій бізнес від можливих порушень чинного податкового законодавства і уникнути тієї відповідальності, яку воно в зв’язку з цим передбачає.

Сподіваємося, що надані роз’яснення значно спростять роботу з аграрними розписками. Це стане додатковим стимулом для того, щоб кількість бажаючих скористатися ними постійно зростала.

Переконана, що Державна фіскальна служба України вчасно відреагувала на ситуацію, що склалася. При підготовці листа був врахований досвід роботи з аграрними розписками, що накопичувався впродовж 2014-2016 років.

Ми робимо все від нас залежне для того, щоб аграріям легко працювалося з кредитною новацією, щоб вони зрозуміли всі її переваги і на повну міру скористалися ними. Одночасно всіляко сприяємо тому, щоб зусилля Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства юстиції, Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні», спрямовані на впровадження в нашій країні нового інструменту фінансування, й надалі залишалися максимально ефективними.