Де ж народився гетьман України Богдан Хмельницький?

В історії нашої країни постать Богдана Хмельницького невід’ємна від найсвятіших прагнень українського народу до волі, щастя, справедливості. Саме з Богданом Хмельницьким пов’язане становлення Української козацької держави, формування української нації.

Здавалось би, вітчизняна історична наука дослідила всі аспекти життя і діяльності великого державотворця. Проте, не дивлячись на чималу кількість науково-історичної літератури про постать Богдана Хмельницького, у сучасних дослідників все ж залишається ряд питань, і особливо вони стосуються біографії гетьмана. Одне з них – де ж саме народився Богдан Хмельницький.

Богдан Хмельницький, портрет з гравюри Вільгельма Гондіуса (XVII ст.)

На сьогодні серед науковців не існує одностайної думки про місце появи на світ Богдана. Проте, існує багато версій, гіпотез, припущень щодо цього.

Відносно часу народження, то на сьогодні майже всі дослідники життєвого шляху Богдана Хмельницького одностайні в тому, що це найвірогідніше 1595 рік. Чому саме цей рік ? Тому, що як таких, писемних пам’яток цього часу, в яких би фіксувались місце і час народження гетьмана не відомо. Відомий лише лист венеціанського посланника Сагредо від 1649 року, в якому зазначалось, що Хмельницький мав тоді близько 54 років. Тому і відштовхувались від цього джерела, встановлюючи дату народження гетьмана.

Не викликає сумнівів з’ясований відомим дослідником О. Максимовичем день народження гетьмана – 27 грудня (день Теодора Начертаного). Хлопці, народжені в цей день, одержували ім’я Богдана (народна форма церковного імені Теодор).

Остаточно не визначене реальне місце народження Богдана Хмельницького, породило чималу кількість різних версій та гіпотез.

Не підлягає сумніву, що походив майбутній гетьман з шляхетської родини, бо користувався гербом “Абданк”, але з котрої частини України, достеменно не відомо.

Батько майбутнього гетьмана, Михайло, на початку XVII століття служив у коронного гетьмана Станіслава Жолкевського у Жовкві, потім (очевидно з 1605 р.) у зятя Жолкевського Яна Даниловича на Львівщині, і, переїхав з ним, коли його призначили старостою Корсунським та Чигиринським. Михайло був осадчим Чигирина та Лисянки. Тому й існують версії, що гетьман народився в тій чи іншій місцевості.

Версію про народження Богдана у місті Жовква, досить активно нині пропагують науковці Львівщини. Але і вона не має переконливості, і є сумнівним припущенням. Історик з м. Жовкви С. Баронч у свій час висловив думку, що Михайло Хмельницький переїхав на службу до Даниловича 1605 року, коли той взяв за жінку дочку С. Жолкевського. З того, що Михайло Хмельницький жив у Жовкві до 1605 року було зроблено висновок, що Богдан народився у Жовкві. Але, в свій час В. Коховський – єдиний із старих істориків, який висвітлював жовківський період життя батька Богдана Хмельницького, зазначив, що майбутній гетьман переселився до Чигирина тоді, коли Ян Данилович став чигиринським старостою, тобто в 90-х роках XVI століття, і що одружився там з козачкою. Отже, здогад про Жовкву, як місце народження Богдана доводиться відкинути.

За однією з версій рід Хмельницьких походив з Галичини, з Хмельника на Перемищині, бо в Галичині вже з XVI століття зустрічаються Хмельницькі.

Існують навіть припущення про те, що Богдан народився в Лисянці на Київщині (нині місто на Черкащині). Прихильники цієї версії відштовхуються від того, що з Лисянки ніби-то родом батько Богдана Хмельницького – Михайло. На цьому у свій час наголошували і історик Д. Бантиш-Каменський, поет Т.Г. Шевченко, канонік римо-католицького капітулу Ян Томаш Юзефович, про це зафіксовано і в літописі Григорія Грабянки.

Існує гіпотеза про те, що Богдан Хмельницький походить з Переяславщини. Можливо не випадково один із сучасників Богдана князь Заславський називав його “переяславським козаком”. Богдан дійсно мав зв’язки з Переяславом: мав там власний двір, був одружений з жителькою Переяслава Ганною Сомківною (до речі, брат якої згодом був полковником Переяславським); у Переяславі Богдан тримав до хрещення майбутнього гетьмана Павла Тетерю. З Переяславом пов’язані події національної революції середини XVII століття: 1649 рік – Богдан дає тут аудієнцію польським послам, а у 1654 році там відбулась історично відома рада з московськими послами. На мій погляд все вище приведене вказує лише на близькі зв’язки Богдана Хмельницького з Переяславом, а не на те, що Переяслав був місцем його народження.

Син антіохійського патріарха Макарія III Павло Алеппський, який у 1654 і 1656 роках подорожував тогочасною Україною, проїжджаючи через Черкаси, відзначив у своєму щоденнику, що гетьман народився саме тут (у Черкасах), і що мати його була козачкою, і отже є підстави стверджувати, що народився Богдан саме на Наддніпрянщині. Проте на сьогодні нам не відомо про існування жодних документальних даних про зв’язки Михайла Хмельницького з містом Черкаси. А тому ця версія сама собою відпадає.

Але найбільш правдоподібною є та версія, що майбутній державотворець народився на Чигиринщині. За даними згаданого вже нами Коховського, Михайло Хмельницький переселився до Чигирина тоді, коли Даниловичу було надано Чигиринське староство, - між 1592 – 1594 рр.). Якщо ж Богдан народився 1595 року, то місцем його народження міг бути Чигирин.

Прибувши на Чигиринщину, Михайло Хмельницький служив підстаростою в Чигирині, і водночас розгорнув активну господарську діяльність і незабаром заснував власний хутір (слободу) Суботів. Тут проживала і сім’я Михайла Хмельницького.

Тому сьогодні, провідні історики України В. Смолій та В. Степанков, проаналізувавши численні історичні факти називають найвірогіднішим місцем народження гетьмана Богдана Хмельницького хутір Суботів (нині село Чигиринського району).

Нині – це, здавалося би, невеличке і скромне село, але своїм корінням сягає глибин віків і має пряму причетність до формування витоків нашої державності. Саме тут провів значну частину свого життя і діяльності славетний державотворець України Богдан Хмельницький. Версія, щодо народження Богдана в Суботові нині подається як найбільш довершений факт у більшості підручників з історії України, енциклопедичних та довідкових виданнях. Але дискусія і наукові пошуки тривають.

Валентин Лазуренко, український історик і громадський діяч, доктор історичних наук, професор, проректор з гуманітарно-виховних питань Черкаського державного технологічного університету, академік Академії наук вищої освіти України.

Газета «Нова Доба»