Чому депутати міської ради не підтримали будівництво у Черкасах сміттєпереробного заводу

Депутат Черкаської міськради Олег Кашко вважає, що погоджувати проект сміттєпереробного заводу повинні черкаські юристи, а узгоджувати – черкаська громада. Про це інформують у Черкаському прес-клубі.

- На останній сесії міської ради знову було піднято питання підписання попередньої угоди про будівництво сміттєпереробного заводу у Черкасах. Безумовно, вирішення цього питання для міста актуальне, але чи у будь-який спосіб та за будь-яку ціну? - констатує депутат Черкаської міської ради Олег Кашко. – Саме прозорий розгляд питання про виділення землі та реалізацію такого важливого проекту є одним із завдань депутатів як виразників волі громади. Чому ж депутати не підтримали будівництво у Черкасах такого важливого для міста об’єкту? Бо сьогодні ситуація виглядає наступним чином:

1. Є інвестор (його представник) із намірами побудувати переробний завод у Черкасах на території колишнього заводу хімічного волокна.
2. Інвестору необхідно 10 га землі у оренду на 25 років - із гарантією, що йому цю землю виділять.
3. Міська рада повинна взяти на себе зобов'язання, що вона стовідсотково виділить цю землю, підготує усі необхідні дозвільні документи. А також - забезпечить інвестору стовідсоткову гарантію, що у місті більше ніхто не буде займатися сортуванням відходів. І усі сміттєві відходи міста будуть поставлятися лише на цей завод.
4. Після попереднього укладеної угоди, інвестор розпочне розробку ТЕО (техніко-економічного обґрунтування) і - якщо розрахунки будуть для нього прийнятні - укладе основний договір і почне будівництво.

Тепер давайте все ж розберемося у самій попередній угоді по суті.

У її основу обов'язково повинні бути закладені основні умови майбутніх угод – це ст.635 ЦК України.

За пунктом 1.1. попередньої угоди, не визначені попередні терміни виконання робіт, попередні обсяги власних ресурсів і ресурсів партнерів.

У пункті 1.1.3. не визначені попередні терміни будівництва.

За пунктом 1.2.2., виконком зобов'язаний виключити можливість для інших фірм сортувати відходи (а це взагалі суперечить антимонопольному законодавству України).

Пункти 1.3. та 1.4. передбачають терміни виконання зобов'язань виконкомом (земля, обсяги сировини), але угода не передбачає жодних конкретних зобов'язань фірми-партнера.

У пункті 1.7. «Еко-байк» (фірма-представник інвестора в Україні) декларує лише загальні свої зобов'язання, без жодної конкретики. Більше того - згідно пункту 3.1., угода передбачає жорсткі санкції за невиконання своїх зобов'язань виконкомом (відшкодування вартості документації та штраф у 10%), але жодної відповідальності із боку інвестора.

Розділ угоди про відповідальність сторін не передбачає відповідальності іншої сторони за невиконання своїх зобов'язань, а пункт 3.2. угоди передбачає всього лише право для виконкому розірвати угоду через 6 місяців від дати її підписання - у випадку, якщо у інвестора нічого не вийде.

Однак, у цей час виконком зобов'язаний готувати документи на землю (за бюджетні гроші – гроші черкащан) і гарантувати компанії, що за цей період ніхто більше не буде займатися аналогічним проектом. І – у випадку провалу даного проекту - жодної відповідальності інвестор не понесе. І реальними можуть у підсумку залишитися тільки витрати виконкому.

Давайте згадаємо про долю Черкаського аеропорту або про Черкаську ТЕЦ (віддану у приватні руки, від чого місто не отримує жодної копійки). Необдуманими діями ми можемо породити у Черкасах нового монополіста. Оскільки Україна є ринковою державою, що прямує у напрямку Європи, створення монополії для одного підприємства неприпустиме і веде до корупції та завищення цін на його послуги. А платити – або розплачуватись - за це доведеться мешканцям нашого міста.

Хочу навести один приклад. У Італії, коли місцевий завод у односторонньому порядку підняв ціни на утилізацію сміття, місто спіткав сміттєвий колапс. Місто тонуло у смітті, а його вулицями ширились акції протесту.

Резюмуючи вищесказане: перш, ніж підписувати настільки важливі угоди, необхідно:

1. Провести переговори стосовно чіткого ТЕО. Підключити до цього питання технічних фахівців і всі можливі зацікавлені сторони – екологів, Черкасиобленерго, тощо.
2. Опрацювати угоду із юристами - аби потім ніхто не міг її оскаржити.
3. Провести пошук інвесторів, що бажають брати участь у таких проектах – і які уже мають успішний досвід подібних проектів - із географією таких потенційних партнерів від Японії до Португалії. Ознайомитися із їх досвідом, із різними технологіями, які вони пропонують для сортування та переробки сміття, із зручностями та вигодами для місцевої громади від реалізації кожного із таких проектів. Поінформувати про проведену роботу із пошуку інвесторів громаду міста.
4. Обов'язково провести загальне обговорення проекту із міською громадою. І лише після цього приступати до реалізації настільки важливого для міста проекту.

Чи цікавилась влада, що думає із цього приводу громада, особливо – мешканці мікрорайонів «Дніпровський» та «Хімселище»? Традиційно - ні. І я переконаний, що нашому місту вже досить проектів, які не враховують точку зору тих, хто у ньому живе.