Населення отримало у грудні рахунки за гарячу воду й опалення і відразу ж зрозуміло: «шокова терапія» для вітчизняної економіки, а відтак і для народу — це вже не віддалений прогноз, а реальність. Причому досить жорстока стосовно простих людей, які через безробіття, малі пенсії і зарплати, безперервно прогресуючу інфляцію в країні й так не можуть звести кінці з кінцями.Чи захистять в такому разі субсидії на «комуналку» найбільш вразливі верстви населення? Хіба що в незначній мірі. Бо коли до непідйомних тарифів і цін додасться заморожування пенсій і зарплат, про життєву стабільність уже не йтиметься. Тут аби взагалі вижити.
Ще одне нововведення, яке планується, — монетизація існуючих пільг і субсидій. На цьому наполягає Міністерство регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства. А це вже, як-то кажуть, палиця з двома кінцями. Адресну грошову допомогу малозабезпечені люди можуть використати на все що завгодно. І не обов’язково на оплату комунальних послуг. За такої ситуації нарощування боргів перед комунальними підприємствами може виявитись неминучим.
А борги за комунальні послуги й до стрімкого підвищення тарифів були немалі. Так, станом на вересень цього року заборгованість населення України у цій сфері сягнула майже 12-ти мільярдів гривень (це без урахування недоплат за гаряче водопостачання та опалення). В цій сумі борги за утримання будинків становили 2,4 мільярда гривень. І це при тому, що квартплата в цьому сегменті комунальних послуг тривалий час взагалі не підвищувалася. В тому числі — і в Черкасах.
Та здається і тут нам зростання тарифів теж не уникнути. Принаймні, на цьому наполягають комунальники, які доводять, що за нині діючими тарифами надавати в повному обсязі послуги з утримання житла та прибудинкових територій вони вже просто не в змозі.
Аргументувати цю позицію ми попросили директора КП «СУБ «Митниця» Ігоря Работенка.
— Ігоре Павловичу, у більшості своїй інші комунальні служби стосовно своєї тарифної політики діють у закритому режимі. Дізнатися, з чого складаються нові ціни на те ж опалення, гарячу воду, інші комунальні послуги, фактично неможливо. Тому сумніви людей з приводу доцільності підвищення тарифів цілком закономірні.
— Нашому СУБу немає чого приховувати. Ми повністю відкриті для громадськості й за кожну цифру в рахунках по квартплаті, витратах на ремонти багатоповерхівок, благоустрій прибудинкових територій можемо відзвітувати. І на будь-яке запитання жителів нашого мікрорайону завжди готові дати вичерпну, детальну відповідь.
Ситуація ж із фінансуванням, яке необхідне для забезпечення життєдіяльності багатоповерхових будинків, сьогодні дійсно надзвичайно складна. Коштів, які ми отримуємо від населення по квартплаті, яка базується на тарифах ще 2009-го року, просто не вистачає на проведення всіх запланованих ремонтних робіт. І причина не в тому, що люди не розраховуються вчасно і сповна за надані СУБом послуги. Більшість мешканців у цьому плані якраз сумлінна й обов’язкова, особливо старше покоління. Хоча, звісно, є такі, з кого борги по квартплаті доводиться повертати в судовому порядку.
І все ж, обмеження фінансових, а отже, й виробничих можливостей СУБу залежить не стільки від боржників, як, передусім, від тих інфляційних процесів, які відбуваються в країні й призводять до невпинного подорожчання будівельних матеріалів, які необхідні для проведення поточних ремонтів багатоповерхових будинків.
Так, якщо в 2012-му році необхідна для ремонту швів стінових панелей мастика Гернобутил коштувала 29,2 тисячі гривень за тонну, то в 2013-му її вартість уже становила понад 30 тисяч, а цьогоріч перевищила 44 тисячі гривень. У таких же пропорціях зросла ціна й на інші матеріали — бікроеласт для ремонту покрівлі, мастику покрівельну тощо. Відповідно підвищилась і середня вартість ремонтів: стінових швів — з 45,15 гривні до 53,16 за погонний метр, покрівлі — з 48,8 до 98-ми гривень за квадратний метр.
При цьому всі ці роки квартплата залишалася незмінною, зате витрати на забезпечення ремонтних робіт невпинно зростали. А це, в свою чергу, змушувало нас зменшувати обсяги робіт. І якщо в 2012-му році ми змогли відремонтувати тих же стінових швів 66,6 відсотка від запланованого, то цьогоріч — лише 41,8 відсотка. А те, що покрівлі цього літа було відремонтовано майже на рівні 2012-го року, то це лише тому, що ми відмовилися від деяких інших видів ремонтів — того ж асфальтування під’їздних шляхів до будинків. Зате профінансували ремонт дахів, бо для людей, які живуть на верхніх поверхах, — це набагато важливіше.
І все ж, продовжувати й надалі скорочувати обсяги ремонтних робіт через недофінансування ми просто не маємо права. Адже може розпочатися незворотній процес руйнації багатоповерхівок, більшості з яких понад 30-40 років. І старіють вони буквально на очах, а отже, потребують й повноцінного догляду, що без належних капіталовкладень неможливо.
— Але чи зможете ви все це пояснити людям, на яких і так навалився тягар підвищення тарифів на майже всі види комунальних послуг?
— Я і не кажу, що це буде просто. Але й без обговорення з громадськістю ця проблема не вирішуватиметься. На даний час уже проводяться консультації зі старшими по дому. Згодом у кожній багатоповерхівці відбудуться зустрічі з мешканцями, на яких СУБ уже традиційно звітуватиме за виконану цьогоріч роботу. В тому числі мова йтиме й про можливе підвищення тарифів. Переконаний, що ми дійдемо в цьому питанні згоди, бо люди розуміють, наскільки життєдіяльність їхніх будинків залежить від обсягів робіт, які її забезпечують. А це в свою чергу вимагає відповідних коштів.
Сьогодні питання стоїть таким чином: або ми живемо за старими тарифами, або ж за погодженням громади підвищуємо складові тарифів на певні обсяги робіт, передусім на поточні ремонти, і тим самим захищаємо будинки від руйнації.
— Сплачуючи за новими тарифами, люди повинні бути впевненими, що вони отримають і належну якість робіт з утримання їхніх будинків.
— СУБ «Митниця» саме цього й добивається від своїх підрядних організацій. Передусім від ТОВ «Митниця», працівники якого неодноразово були помічені в недобросовісному ставленні до своїх професійних обов’язків. СУБ не підписав акти виконаних робіт цій підрядній організації через неякісну роботу. Спроби добитися підписів від СУБу силовими методами, залучаючи до цього приїжджих молодиків у камуфляжі, успіху не мали. Бо це не та ситуація, коли можна прощати недоліки в роботі, адже йдеться про життєдіяльність багатоповерхових будинків, де проживають тисячі людей, які можуть постраждати внаслідок аварійної ситуації, спричиненої чиїмось недбальством, непрофесіоналізмом, безвідповідальністю.
Про цю конфліктну ситуацію було немало повідомлень у ЗМІ. Різних і не завжди об’єктивних, з позиції зацікавлених осіб. Але для мене не це головне. Визначальним критерієм будь-якої роботи повинна бути її висока якість. Тоді й жодних претензій не виникатиме. Немає якості — немає, вважайте, і самої роботи. Як і оплати за неї. І якщо ми сьогодні орієнтуємось на європейські стандарти, то давайте будемо послідовними в цьому процесі — професіоналами у своїй справі, добросовісними у виконанні своїх фахових обов’язків і вимогливими до самих себе. Лише за таких умов можна буде сподіватися на позитивні зміни в нашому житті, в тому числі й у комунальній сфері.
Інтерв’ю вела Наталя Віргуш
