Ремонти шкіл і ФАПів, купівля сільгосптехніки, – як черкаські села знаходять кошти для розвитку

Село Черепин - одне з тих сіл Черкаської області, яке отримало грантову допомогу завдяки участі в проекті Європейського Союзу та Програми розвитку ООН «Місцевий розвиток орієнтований на громаду».

Проект діє на Черкащині ще з 2008 року. Зараз у Черкаській області триває його третя фаза, дія якої розпочалася з 2014 року і охоплює 9 районів. Вже не одне село на Черкащині має відновлені медичні пункти і школи, доступ до якісної води, енергозберігаюче вуличне освітлення тощо. У Черепині місцевий сільськогосподарський кооператив поповнився новою технікою, а ФАП відремонтували до невпізнання. Загалом, село покращили на 332 тисячі гривень. А в цілому в область уже вкладено тисячі доларів за програмами ЄС/ПРООН. Проте нині формат надання селам допомоги з Європи може змінитися через децентралізаційні процеси. Адже внаслідок створення ОТГ зменшиться кількість сільрад, і не всі села зможуть бути самостійними гравцями на полі завоювання грантів та перемог у проектах. Хтось виходить із положення, створюючи в селі громадські організації, які й продовжують шукати кошти для розвитку своїх сіл.

Сільський голова Черепина Корсунь-Шевченківського району Анатолій Пархоменко задоволено показує дипломи, підписані представниками Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Ради Європи. Перший диплом був вручений у 2014 році за практику «Створення багатофункціонального сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Обрій» (перше місце), а другий – у 2016 році за «організацію інформаційної політики щодо стимулювання економічної активності жителів громади» (друге місце).

с. Черепин, Корсунь-Шевченківський район: «Шукаємо кошти, де тільки можливо»

– Ось їх два на Черкащині і два в Черепині! – хвалиться сільський голова. – Нині ми й далі плануємо розвивати село, але є нюанси. 29 жовтня в нас вибори до Карашинської територіальної громади, куди увійде і наше село. Тобто ми не матимемо сільради, але через громадські організації й надалі працюватимемо на розвиток громади.

Зараз через створення ОТГ та входження Черепина до об’єднаної громади місцевим активістам доведеться працювати лише через створені громадські організації, адже село не буде центром ОТГ. Та розвинуте завдяки участі в проекті ЄС/ПРООН громадянське суспільство породило тут ініціативні групи – ГО «Оберіг Громади» і ГО «Дружба», які готуватимуть вже нові проекти.

– Участь в багатьох проектах передбачає роботу через громадські організації. Будемо працювати, щоб люди відчували відповідальність за зроблену роботу, за зміни в селі. Зараз відремонтували ФАП, де буде встановлено твердопаливний котел піролізного типу. Плануємо створити комунальне підприємство для виготовлення палива, тобто щепи. Клопотатимемо про встановлення автономного котла в школі. Для реалізації задуманого готуватимемо проекти й для подачі організаціям-донорам, і для ДФРР. У планах також збагатити ФАП медичним обладнанням, встановити в селі дитячі майданчики. Розвиваємося зараз винятково завдяки різним проектам. Шукаємо кошти, де можливо, – каже Анатолій Пархоменко.

Голова ГО «Оберіг Громади» Наталія Кузка розповідає, що від створеної в селі ГО на проект було направлено 16 тисяч, а від сільради 80 тисяч гривень: закордонні донори підштовхують громади сіл до того, щоб вони самі були готові скидатися коштами на розбудову свого ж села. До слова, всі проекти ЄС/ПРООН реалізуються за участі місцевих жителів, місцевої, районної і обласної влади, спонсорів та, власне, ініціаторів самого проекту – європейських донорів.

– Спершу в нас була ініціативна група з 5 осіб. А сьогодні членів організації 43 на більш як 300 жителів. Спершу ми подавалися на 15 проектів! Поки що ж змогли лише відремонтувати ФАП. Але люди гуртуються, і працюватимемо далі. Так, маємо в планах зробити біля джерел, що є в нашому селі, зону відпочинку. Були в Львівській області, набиралися в них досвіду. Завдяки діяльності нашої організації в селі будуть встановлені сміттєві урни, які вже закуплені. До цього централізованого збору сміття не було, – розповідає Наталія Кузка.

Їдемо на інший кінець села, де господарює Анатолій Стрикаль, керівник місцевого сільськогосподарського кооперативу. Чоловік саме задіяний в роботах з побудови накриття для техніки, якої в кооперативі вже немало.

Чоловік розповідає, що після банкрутства колгоспу люди залишилися ні з чим. У селі вирішили створити кооператив.

– У кооперативі в нас вже 46 осіб. Це десь четверта частина жителів села. Під час першого етапу проекту ЄС/ПРООН ми змогли придбати для кооперативу трактор. Під час другого – також необхідну сільгосптехніку: плуг, картоплесаджалку, картоплекопалку, граблі-ворошилки, оприскувач, розкидач міндобрив, сівалку тощо. Бюджет першого етапу проекту становив 25 тисяч доларів, другого – 10 тисяч доларів, – розповів пан Анатолій.

Члени кооперативу мають присадибні ділянки, які й обробляють. В основному садять картоплю, буряк, збирають сіно. Але цьогоріч п’ятеро членів кооперативу забрали свої паї в орендаря і вже обробляють їх самі. Там вирощують кукурудзу, сою.

с. Носачів, Смілянський район: «Щоб тобі дали гроші, треба бути в ОТГ»

Про свій шлях до покращення села розповідає голова Носачівської громадської організації «Затишок», що на Смілянщині Варвара Осаула. У селі за 348 тисяч гривень відремонтували фельдшерсько-акушерський пункт, зокрема, утеплили фасад, замінили систему опалення, встановили твердопаливний піролізний котел, замінили вікна та двері, проклали пластикові труби, оновили таким чином теплоносій у приміщенні. Також в селі у рамках проекту по енергоефективності завдяки допомозі ЄС/ПРООН проведено благоустрій школи: в головному навчальному корпусі проведена заміна старих вікон на сучасні та встановлено новий котел.

– Звісно, на розвиток села мала давати кошти і громада, а не лише донори. Зібрати гроші було нелегко. Доводилося пояснювати людям, для чого збирати кошти, що вони отримують в підсумку. Селяни таки відгукнулися і тепер и маємо ремонти в наших будівлях, – каже Варвара Осаула.

Директор сільської школи Олена Громова згадує, що до ремонту можна було взимку побачити навіть сніг на деяких підвіконнях, бо коштів у селі на ремонт школи не вистачало. Нині ж, звісно, ситуація інакша.

– У школі було холодно і, звісно, хотіли покращити умови навчання дітей. Справа була не лише у вікнах, а й у застарілій системі опалення, яку постійно переробляли, а ставало все гірше. Тому нам був важливий комплексний підхід: заміна вікон і системи опалення. Тепер, звісно, ситуація інша. Діти беруть змінне взуття в школу. Маємо взимку 18-22 градуси тепла, – каже Олена Громова.

Новий шкільний котел має такий вигляд:

Сільський голова з багаторічним досвідом Віктор Кравченко додає, що раніше брати участь в проектах міжнародних донорів було легше. А нині вся увага насамперед спрямовується на ОТГ, куди Носачів ще не вступив…

– Я як сільський голова виходив з ініціативою. Люди не підтримали. Тепер хай вони скажуть слово. Я за те, щоб ми ввійшли в Ротмистрівський кущ. Але поки питання відкрите. Людям децентралізаційні процеси даються важко. І моя позиція така, що поки не будуть закріплені доходи, то говорити про об’єднання рано. Питання і в урегулюванні акцизного збору. А нам натомість віддають освіту, медицину, і спробуй-но все це тягти. Тобто реформи, звісно, потрібні, але продумані. І з цим пов’язана подальша участь у важливих проектах задля розвитку села. Так, у нас є 6 проектів з вуличного освітлення. Є ідеї щодо дитячих майданчиків і футбольного поля. Але увага насамперед зосереджується на об’єднаних громадах, і я знаю наперед, що мені для реалізації задуманого кошти не дадуть. Щоб тобі дали гроші, треба бути в ОТГ, – каже з прикрістю Віктор Кравченко.

Та сільський голова все рівно шукає можливості. Каже, що за сприяння нардепа від цього округу планує відкривати в місцевому садочку ще одну дитячу групу.

– У нас 16 дітей у черзі. Хоч смертність в селі вища, але народжуваність зараз зростає! – зауважує Кравченко.

Предмет гордості в селі – ФАП. Журналістам показують старі фотографії будівлі, яку тепер не впізнати.

ДО:

ПІСЛЯ:

– Вже зимували з цим новим котлом. Звісно, з тим, що було раніше, не порівняти. Тепер можна в нормальних умовах надавати послуги населенню. Тут можна отримати маніпуляційні послуги, оглядаємо дітей, робимо щеплення, – каже завідувачка ФАПу Любов Савченко.

– Перед ФАПом хочемо підвезти землі і зробити клумбу, а також поставити майданчик, щоб дітки не боялися йти сюди робити уколи. Паркан біля ФАПу плануватимемо вже на наступний рік, – додає сільський голова.

с. Куцівка, Смілянський район: У пріоритеті – розвиток туризму

Вдалося взяти участь в програмі ЄС/ПРООН і жителям невеликої Куцівки Смілянського району. Щоправда, їхня громадська організація «Довіра Куцівчан» поки що реалізувала лише один проект – з ремонту школи.

У навчальному закладі замінили вікна і двері, утеплили фасад. У селі планують і в подальшому брати участь у подібних проектах, адже ремонту потребує дах школи, а також утеплення - одна з будівель школи (навчальний заклад розділений на три невеликі будівлі) та дитячий садок.

– У планах у нас освітлення доріг, створення комунального підприємства, яке б відповідало за благоустрій (подрібнення щепи, обслуговування водогонів, розчистка доріг узимку тощо). Також плануємо створення музею письменника Тодося Осьмачки, – розповідає заступник сільського голови Ротмистрівської об’єднаної громади, куди і входить село Куцівка, Ігор Волошин.

Щодо постаті Осьмачки, то в селі набирає популярності відзначення його дня народження у травні, коли в місцевому будинку культури проходять урочистості, та спілка письменників визначає переможця премії імені Осьмачки.

Нині в селі розроблений і діє туристичний маршрут, який, проте, поки що не включений ні до яких обласних програм. Але саме у цьому туристичному напрямку в селі бачать перспективу.

Фахівці моніторингової місії з ЄС кажуть, що завершувати розвиток місцевих сільських громад в Україні зарано. Тож можна очікувати і в подальшому на фінансування вже нових проектів з розвитку сільських громад. Однак, як зазначає координатор проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток орієнтований на громаду» Ганна Бабкова, сьогодні донори почали з ще більшою відповідальністю ставитися до проектів, аж до оформлення в селах гарантійних листів.

– Річ у тім, що через децентралізацію деякі заклади соціальної сфери, наприклад, школи, можуть укрупнювати, а деякі – навпаки… І потрібні гарантії, що школу, в якій зроблять цьогоріч ремонт, наступного року не закриють і не продадуть приміщення. У цьому сенсі має відповідально працювати й громада. Сподіваюся, внаслідок реформ місцеве самоврядування стане лише більш відповідальним у прийнятті рішень.

Прочерк