«План «Курочки ряби» – зашморг для Мошен, Яснозір’я і Тубільців», – депутат

Загарбницькі плани «Нашої ряби» підняли на вуха сільські громади Мошен, Тубільців і Яснозір’я. Гігант вітчизняного «курепрому» захотів збудувати дев’ять пташників для розведення батьківського поголів’я курей.

За грандіозним задумом «нашорябівських» стратегів, пташники повинні постати на 135 гектарах землі, що знаходяться між Мошнами, Яснозір’ям і Тубільцями.

Детальний план розміщення майбутнього центру вирощення курей у цей вівторок розглядала архітектурно-містобудівна рада при управлінні містобудування та архітектури Черкаської ОДА.

На засідання ради прийшли жителі даних сіл, сільські і районні депутати та представники Народної ради Черкаського району.

- Народна рада Черкаського району займається цим питання із першого дня, коли воно виникло. Інформація про плани «Нашої ряби» з’явилась приблизно місяць тому, і була прихована від сільських громад. Відомо про них стало тоді, коли директор ДП «Перемога Нова» приїхав у сільську раду Мошен. Зібралась сходка села, яка сказала рішуче ні цьому будівництву, – поінформував склад архітектурно-містобудівної ради голова Народної ради Черкаського району Микола Бабич.

Ідею проекту, під обурливі вигуки громадськості представив директор ДП «Перемога Нова» (ТМ «Наша ряба») Віктор Гриньов. Він аргументував доцільність впровадження проекту створенням у районі понад 600 робочих місць і зазначив, що розташування об’єкту не порушують санітарних меж, встановлених чинним законодавством.

Із аргументами пана Гриньова не погодились ні жителі сіл, ні депутати, ні архітектори, які входять до складу архітектурно-містобудівної ради при обласному управлінні містобудування та архітектури.

Він пояснив, що пташники забруднять води величезного підземного озера, яке знаходиться під даною територією.

У повітря щодня викидатиметься велика кількість сухих речовин, які викликають алергії.

Роза вітрів, яку, на переконання депутата, абсолютно проектантами не враховано розноситиме заразу і отруюватиме життя селян.

- Забирайте свої ганчірки і їдьте у Київську область!, – завершив виступ він.

Із залу селяни додали жару, нагадавши чиновникам, що на землях, які запланувала зайняти «Наша ряба», знаходяться паї селян. А вони згоди на це не давали.

- Та як ви можете проектувати щось на чужій землі?! А ви знаєте, що та земля просякнута кров’ю козацькою. У тій землі лежать кістки козаків, полеглих у бою за вільну Україну часів Хмельниччини? І ви хочете сплюндрувати ту святу для українців землю?! Граф Воронцов створив там найбільший у Європі англійський ландшафтний парк, а ви курячим пометом його засипать надумали!? Схаменіться!, – сипали в очі пану Гриньову нові аргументи.

В тему: Канівські майданівці пропонують Миронівській птахофабриці провести громадські слухання

Слово взяв відомий черкаський митець, мошнівець Іван Бондар:

– Там золоті місця і цілюще повітря. Царі приїздили відпочивати. Люди туберкульоз там лікували, а ви все сплюндрувати вирішили?

Аналогічні аргументи прозвучали із вуст архітекторів – членів архітектурно-містобудівної ради.

На їхню думку проект не враховує розу вітрів, а передбачена ним санітарна зона у 1 км 200 метрів не відповідає потребам через надто велику концентрацію пташників, що створює загрозу екології.

Дев’ять пташників на таку територію – таки забагато.

- При розгляді проекту ми пропонували ДП «Перемога Нова» кілька варіантів розміщення пташників. Виходячи із того, що в районі є земельні ділянки, які вже забруднені: 12 корівників, які не працюють, Худяківська птахофабрика, яка зараз стоїть і такий же масив за Кумейками. Ми пропонували ці дев’ять курників рознести по району і скористатись тими земельними ділянками, які вже використовувались для таких потреб. На жаль, підприємство обрало тільки один варіант. Я розумію, що підприємству потрібно розвиватись, але із врахуванням екології, – повідомив головний архітектор Черкаського району Юрій Котетунов.

З огляду на аргументи громадськості та спеціалістів, архітектурно-містобудівної ради при обласному управлінні містобудування та архітектури ухвалила перевірити попередні висновки, що їх надали відповідні служби області – санітарної, природоохоронної і інших, і тільки після цього повернутись до розгляду проекту.

Мирослав Дебич, Дзвін