Про забруднення атмосферного повітря в Черкасах та води у Кременчуцькому водосховищі
- 17-02-2015, 20:16
- Черкаси та область / Суспільство
- опублікував Сергій Корнелюк
- 0
- 4231
Гідрометслужба веде постійний Моніторинг стану забруднення навколишнього природного середовища. Як повідомив "Новинам Черкас" начальник Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань, впродовж минулого року лабораторія центру проаналізувала 18 тисяч 861 пробу атмосферного повітря.
Екологічні проблеми для Черкащини надзвичайно актуальні, адже забруднене атмосферне повітря викидами підприємств і автомобілів негативно впливає на самопочуття людей, особливо в літній період при тихій погоді.
Поряд із цим, неякісна поверхнева вода придатна для вживання тільки після додаткової очистки хлором, що не завжди ефективно.
Якість атмосферного повітря
За даними 2014 року, атмосфера міста Черкаси перенасичена аміаком, формальдегідом, діоксидом азоту. Середньомісячні концентрації цих речовин перевищували гранично допустиму:
– щодо аміаку – від 1,0 до 2,5 рази (максимальні перевищення в серпні);
– щодо формальдегіду – від 1,3 до 2,7 рази (максимальні перевищення в червні);
– щодо діоксиду азоту – від 0,8 до 1,8 рази (максимальні перевищення в березні).
Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) в м. Черкаси торік становив 5,21, що вважається підвищеним рівнем забруднення в Україні. Аналізуючи багаторічні дані, маємо суттєву тенденцію до покращання екологічного стану повітря. У 1990 році ІЗА складав 17,41, що оцінюється як високе.
Метеостанції, що розташовані в містах Жашків, Звенигородка, Золотоноша, Канів, Сміла, Умань, Чигирин, щоденно визначають рівень радіаційного фону на місцевості.
Так, впродовж минулого року рівень гамма-фону знаходився в межах 11-18 мкР/год та не перевищував допустимих природних рівнів (до 25 мкР/год). Максимальні значення зафіксовані на метеостанції Звенигородка. Найменші середньомісячні значення – 11-12 мкР/год – у містах Чигирин, Золотоноша, Черкаси.
Забруднення води Кременчуцького водоймища
Усі водні об’єкти басейну Дніпра належать до забруднених. Щорічно у Дніпро потрапляє величезна кількість сполук: азотних, фосфорних калійних, нікелю, цинку, міді, хрому.
За даними 2014 року середньорічні концентрації вище ГДК відмічено:
– з фенолів – від 3 до 6 ГДК (максимальні концентрації в межах міста);
– хрому 6 + – від 1,3 до 6,0 ГДК (максимальні концентрації 6 км нижче міста);
– цинку – від 1,0 до 11,0 ГДК (максимальні концентрації 2 км вище міста);
– міді – від 4,4 до 68 ГДК (максимальні концентрації 2 км вище міста);
– марганцю – від 0,7 до 8,6 ГДК (максимальні концентрації 2 км вище міста);
– азоту амонійного – від 0,9 до 1,4 ГДК (максимальні концентрації 2 км вище міста);
– азоту нітратного – від 0,9 до 2,2 ГДК (максимальні концентрації в межах міста).
Вміст інших контролюючих речовин не перевищував ГДК.
Концентрація радіонуклідів у воді Канівського водоймища набагато нижча допустимих норм щодо питної води.