«Тепер нам не соромно дивитися синам в очі»

Серед осіб, мобілізованих останнім часом із Канева та району до лав Збройних Сил України, офіцери запасу - доброволець, голова федерації футболу Канівського району Микола Порожній, Мельниківський сільський голова Петро Толюпа, працівники ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Костянтин Мороз та Дмитро Горячев. Вони проходять навчання у військовому навчальному центрі підготовки офіцерів при військовому інституті Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка. 26 лютого ц.р. офіцери з Канева закінчать навчання та будуть направлені на злагодження до військових частин. Там з них будуть формувати бойові підрозділи, призначати на посади.

Ось що розповів кореспонденту «Дніпрової Зірки» працівник ПрАТ «Миронівська птахофабрика», а нині мобілізований офіцер Костянтин Мороз.

- Навчанням ми завантажені повністю, вільного часу практично немає - каже Костянтин Мороз. - Викладачі проводять для нас зустрічі з військовими та медиками, котрі неодноразово були в зоні АТО та мають неоціненний досвід, яким з нами діляться. На мою думку, ми вивчаємо забагато теорії. Офіцери які повернулися із зони АТО, говорять, що ми повинні «спати із зброєю», а не за підручниками сидіти.

А ще Костянтин сказав, що прийшов до лав Збройних Сил добровільно.

- Мої бабуся з дідусем жили в Житомирі, я часто приїздив до них, мав друзів у тому місті, більшість із них пішла служити, деяких війна забрала назавжди. Я не можу лишатися осторонь. У мене в Каневі залишилась дружина і троє дітей, я їх дуже люблю, і зроблю все щоб повернутися до них живим, - розповів Костянтин.

Микола Порожній у Каневі також полишив свою родину та добровольцем пішов на захист України. В нього двоє неповнолітніх синів. Хлопці пишаються батьком, адже з огляду на вік він міг би й не призиватися на службу. Але він вчинив як справжній чоловік.

- Тепер мені й моїм товаришам не соромно дивитися синам в очі, - каже М.Порожній.

Дмитро Горячев у відповідь на запитання про причини, чому він пішов служити, відповів коротко:

- Є така професія - Батьківщину захищати.

Петро Толюпа, пішовши до ЗСУ, залишив удома не тільки родину, двох улюблених онучок, а ціле село Мельники Канівського району, де він є сільським головою. Він розповів, що на місці залишилася його заступниця, з якою він постійно підтримує телефонний зв’язок. Знаючи всі нагальні проблеми та потреби Мельників, маючи багаторічний досвід, П.Толюпа запевнив, що зможе і в телефонному режимі допомагати селу та громаді у вирішенні всіх нагальних питань, а коли настане час – разом із солдатами й офіцерами Збройних Сил зробить усе можливе, щоб на нашій землі, врешті, запанував мир.

- Перемога буде за нами! - сказав Петро Толюпа.

Підготував Ілля Труфанов, Дніпрова Зірка