У Цибулеві поховали свого героя

На монастирищенську землю прийшло непоправне горе. Жителі селища Цибулів проводжали в останню путь Петра Кізіма. Він загинув на 24 році життя, від рук проросійських найманців у зоні проведення антитерористичної операції, в районі міста Щастя , що на Донеччині. Молодий чоловік, батько, захисник Вітчизни загинув смертю хоробрих, відстоюючи цілісність і незалежність рідної України.

Кізім Петро Анатолійович після смерті батька переїхав на постійне проживання в родину тітки у селище міського типу Цибулів. В багатодітній сім’ї Кізімів виховувалось шестеро дітей. Переїхавши до Цибулева Петро пішов працювати на цукровий завод, відслужив строкову військову службу в лавах збройних Сил України, одружився, згодом в сім’ї народився син Петро. Одразу ж після оголошення антитерористичної операції у 2014 році Петро за своїми переконаннями став воїном-захисником. Під час проходження військової служби, бойових дій в АТО Петро зарекомендував себе дисциплінованим, порядним, доброзичливим, безкорисливим, він міг підтримати у скрутну хвилину добрим словом, за потреби був готовий будь-кому прийти на допомогу. Він завжди був на передовій, не згинаючись під кулями і мінометними обстрілами. Ціною власного життя, захищав територіальну цілісність своєї держави, а також мир і спокій своїх співвітчизників.

Попрощатися із загиблим бійцем та віддати данину шани прийшло сотні людей, серед яких: представники районної влади, органів місцевого самоврядування, жителі селища, району, друзі, колеги, та, просто, усі небайдужі. Після поминальної панахиди тіло бійця пронесли центральною вулицею селища. Проводжали героя в останню путь стоячи на колінах та під символічну пісню «Пливе кача по Тисині», складену на честь воїнів Карпатської Січі, що загинули обороняючи Закарпаття від угорсько-фашистських окупантів. На центральному майдані селища, біля братських могил загиблим у роки Великої Вітчизняної війни відбувся траурний мітинг. Щирі співчуття сім’ї, рідним та близьким військовослужбовця висловив голова райдержадміністрації Олег Недогода, селищний голова Володимир Кучеренко, військовий комісар Вадим Саранюк, зазначивши, що ця втрата - це страшна біда кожного з нас.

Як годиться, поховали юнака під залпи автоматів, в супроводі державного Гімну України.

Підступний ворог, плюндруючи нашу землю, винищує найцінніші скарби держави – молодих, сильних, відданих Україні патріотів. І за це терористи мають відповісти і перед судом людським, і перед судом Божим. Наш святий обов’язок, зробити все від нас залежне аби ця війна закінчилась якнайшвидше.

Світла пам’ять про подвиг героя, який віддав своє життя за те, щоб Україна залишалась вільною та єдиною назавжди, залишаться в наших серцях.

Вічна пам'ять герою!