«Місто Щастя обороняється надійно», – інтерв’ю із золотоніським волонтером Романом Кузьменком

Представник Комітету сприяння обороні Роман Кузьменко з колегами побував на передовій в місті Щастя. Стратегічно важливе місто, де знаходиться ТЕС, що перебуває під охороною батальйону «Айдар», в складі якого відразу п’ятеро золотоніських бійців – Андрій Нор, Валерій Коцар, «Назар» з Коробівки, Сергій Чеша, а також наш волонтер Олександр Пацьора.

- Волонтерство у нас в країні не було розвинене, – переконаний Роман. – Але настільки об’єдналися люди – причому різного віку, з різних соціальних верств… Виявилося, що наш народ не тільки не безнадійний духовно, а й дуже розвинений, готовий допомагати незнайомим людям, не чекаючи взамін подяки. За цим принципом ми і працюємо.

- Не страшно було вирушити в саме пекло?

- Коли я їхав туди, про це взагалі не йшлося. Звичайно, хвилювання було і це нормально. Для нас було важливо побувати безпосередньо у зоні АТО, поспілкуватися із нашими хлопцями. Так ми на власні очі побачили що там відбувається, відчули атмосферу. На місці побачили в чому потребують наші хлопці. Чесно, було приємно почути, що наша допомога бійцям справді необхідна.

Скажімо три УАЗи, передані нашим комітетом, хлопці використовують для своїх потреб. Ще кілька авто буде відремонтовано силами наших волонтерів, які залишилися на передовій. Ми привезли повний «бусик» продуктів. Вони їм необхідні, адже окрім всього «айдарівці» підгодовують місцеве населення.

- Але не секрет, що більшість місцевих підтримує сепаратистів. Це не зупиняє наших бійців?

- Але вони звичайні люди, які також потребують в харчуванні. До розташування приходять прості люди і наші бійці їм ні в чому не відмовляють. Незрозуміло одне. Коли я проїжджав Старобельськ, Сватово, то на шляху траплялося чимало молодих людей, які спокійно ходять вулицями і, напевно, гадки не мають стати зі зброєю на захист нашої країні, власної малої батьківщини. Але нехай це буде на їх совісті. На противагу цьому випадку на передовій вдалося побачити чотири-п’ять молодих дівчат у військовій формі, які стоять на захисті нашої країни.

- Що найбільше вразило на передовій?

- Я зустрів дівчину, яка зі шваброю і ганчіркою прибирала будинок наших воїнів. Як з’ясувалося, це була польська журналістка, яка кілька разів на місяць приїжджає до наших хлопців. Зазвичай привозить з собою десерти, готує хлопцям смачну їжу.

- Про атмосферу всередині батальйону «Айдар» складають легенди. Хлопці там і справді настільки дружні?

- Так воно і є. Всередині колективу склалися по справжньому теплі стосунки, в основі яких лежить довіра і взаємоповага. Хлопці спілкують один з одним на «ти», командира називають Батя і під час зустрічі честь один одному не віддають. Але всередині батальйону дисципліна на найвищому рівні.

- Які настрою панують у бійців, зважаючи на інформацію про можливу атаку сепаратистів, для яких місто Щастя потрібне, щоб закріпитися на луганщині?

- Хлопці готові відбивати будь-які атаки російсько-терористичних військ. «Айдарівці» продовжують укріплювати рубежі, вони чудово знають місцевість, добре зміцнили свої позиції, тому готові до будь-яких провокацій ворога.

Спілкувався Анатолій Янголь, Золотоноша