Селяни припускають, що доведеться пасти худобу на газонах перед будівлею ОДА

Обласна та районна влада запевняє, що сприятиме розвитку кооперативного руху задля продуктової незалежності та розвитку дрібного товарного виробництва на селі – та це в заявах та різного роду меморандумах.

Однак разом з цим за сприяння влади зявляються прокладки, метою яких є заробляння коштів на людях, що самостійно створюють додаткову вартість. А за сприяння чиновників частину додаткової вартості мають віддавати відвертим дармоїдам. І все тому, що в них документи в порядку, пише Кропива.

Показовим є приклад земельної “холодної війни” за пасовища в селі Білозір’я, Черкаського району. 400 га землі, де споконвіку місцеві випасали худобу, передали одній особі. В конфлікт втрутилася і голова обласної ради Валентина Коваленко, і голова Черкаської РДА Костянтин Омаргалієв. За словами останнього, у травні конфлікт було вичерпано, а «фермер» Танцюра П.В., якому пощастило взяти в оренду на 10 років 400 га, нібито вже був готовий поділитися землями із новоствореним кооперативом «Заозерянський».

- На сьогодні в кооперативі 95 осіб, 150 голів лише великої рогатої худоби. Ми створили кооператив, — ці процеси нібито підтримуються на державному рівні задля продовольчої безпеки, є в планах організація міні молокозаводу. Проте це все може звестися нанівець, оскільки до сьогодні ми офіційно не маємо ні землі для випасу худоби, ні землі для сінокосів, - розповідає голова кооперативу Сергій Прітченко.

Попри те, що земля віддана одному фермеру, люди фактично самовільно продовжують випасати худобу там де робили це споконвіку, обіцяють зайнятися і заготівлею сіна.

- На цей час вся земля знаходиться в оренді у фермера Танцюри, який немає ані худоби, ані техніки. Люди ж налаштовані рішуче, ми випасаємо худобу там де це робили завжди, зараз підходить час заготівлі сіна. Танцюра нам говорить, що виставить охорону і не дасть цього робити, очевидно що буде конфлікт. Такі «фермери» як Танцюра – це ніщо інше, як своєрідна прокладка. Розраховано все на те, щоб ми укладали з ним угоди суборенди і платили йому за пасовища, а не державі напряму, звичайно ж із маржою, - розповідає Сергій Володимирович.

На сьогодні селяни підрахували, що їм потрібно 170 га посовищ і сінокосів, за них вони готові платити державі, а не приватнику, який очевидно, що в корупційний спосіб став місцевим «паном».

В разі загострення конфлікту, місцеві не виключають, що прийдуть пасти худобу на газонах перед будівлею Черкаської ОДА.

- Одне беззаконня – породжує інше. Тому ми будемо користуватися цією землею. В разі загострення конфлікту будемо пасти спочатку дрібну худобу під стінами обладміністрації, щоб нас нарешті почули, - відзначає голова кооперативу.