Умань - від революції гідності до революції жадності

2 червня в м. Умані під проводом виконуючого обов’язки мера Олександра Цебрія та заступника міського голови Людмили Кирилюк пройшла скандальна сесія міської ради, з бійками та суперечками.

Приводом для суперечок стали землі «Уманського мясокомбінату», а це трохи більше 14 га за які підприємство не сплачувало податки, але з легкої руки в.о. мера, чиновників та депутатів підприємство викупило землю за доволі низьку ціну. Загальна вартість оборудки склала 2,4 млн. грн. – це 1700 грн. за сотку, або ж 17 грн. за квадратний метр. Надалі податок на землю складатиме 14 грн. за квадратний метр на рік. Навіть не будучи експертом в земельних питаннях явна неспівмірність вартості продажу 17 грн. і податку 14 грн. на рік з квадратного метру, пише Кропива.

Протестувати проти протягування такого рішення прийшли місцеві активісти, серед яких і відомий на Черкащині регіонал Андрій Столяр. Але очевидно, автори оборудки просто не схотіли ділитися з такими «громадськими активістами», тому вони й виступили проти.

Питання набагато глибше, фактично на прикладі оборудки із землями «Уманського мясокомбінату» ми бачимо характерний приклад еволюції від «Революції гідності до революції жадності».

Підприємство яке роками не сплачувало оренди за землю, фактично отримало її в користуванні. Не дивним виглядає таке рішення депутатів, оскільки землі отримала відома тут родина бізнесменів Кисілів. На всеукраїнському рівні вони стали більш відомі за рахунок скандалів навколо іншого підприємства «Уманьхліб», яке врешті-решт шляхом рейдерських процедур таки взяли під контроль.

Проте все ж варто розібратися де мухи, а де котлети. По-перше уманчанам варто ставити запитання до Олександра Цебрія який застрибнув у крісло мера на хвилі революції та до батьківщинівки Людмили Кирилюк з якого приводу така благодійність по відношенню до підприємців. Можливо ці питання варто було б ставити і правоохоронним органам та як мінімум провести перевірку відверто сумнівної оборудки.

По-друге, з іншого боку потрібно розвивати бізнес і підприємництво. Очевидно, що наявність землі у власності дасть більші можливості для розвитку бізнесу родині Кисілів, можливість отримання кредитів на розвиток бізнесу тощо.

Сам в. о. міського голови Олександр Цебрій пояснив протистояння початком виборчої кампанії в місті.

- Всі ми хочемо наповнювати бюджет у прозорий спосіб. Пан Шумаєв вийшов до трибуни не по питанню земель, а по питанню політичному, аби зірвати роботу сесії та дестабілізувати ситуацію в місті Умані. Ми все прекрасно розуміємо. Почалися вибори. Виборча компанія і ситуація буде з кожним днем нагнітатися. Але наше завдання її стримувати і в місті забезпечувати спокій, - сказав Олександр Цебрій.

В результаті протистояння депутати міської ради прийняли рішення продати земельну ділянку за адресою Леваневського 4, площею 14,0706 га за ціною 17,11 грн. за один квадратний метр. Загальна вартість землі - 2 407 480 грн.

Місцеві видання по різному оцінили такі відверті оборудки. З одного боку видання Вечірня Умань зробила акцент на екс-регіональному минулому протестувальників. З іншого боку видання Провокатор, відверто назвала такі дії депутатів та в.о. міського голови ганьбою.

При всьому розумінні до потреби наповнення бюджету та розвитку сприятливого клімату для підприємців, дані оборудки все ж більш змахують на «Ганьбу» та «Революцію жадності».

В свою чергу юрист який займається земельними питаннями, говорить, що з формальної точки зору все більш-менш законно, але неспівмірність ціни продажу та подальшої вартості оренди викликає настороження.

В питанні викупу земель під об’єктами нерухомого майна Законодавство України стоїть на стороні власників майна. Тому якщо заявник дотримався вимог Земельного Кодексу України, то міська рада зобов’язана прийняти рішення про продаж земельної ділянки. Відмова у продажі землі з підстав заниження ціни була б не законною, хоча б тому, що відповідно до Кодексу, оцінювача обирає рада, - зазначає директор юридичної фірми «Результат» Максим Полішкевич.

Хоча й не виключає можливою корупційної складової.

- Зазвичай фактично це відбувається в ручному режимі конкретним чиновником, хоча іноді проводяться конкурси. Регулювання оціночної діяльності відбувається таким чином, що довести умисне заниження ціни оцінювачем практично неможливо. На практиці трапляються випадки коли майбутньому покупцеві оцінювач показує можливо максимальну і мінімальну ціну. Потім за певний відсоток від різниці виготовляє експертний звіт в якому фігурує мінімальна ціна. Тому загалом рада діяла в рамках закону, а якщо маніпуляції відбувались, то на рівні окремих відповідальних посадовців. Додаткові питання виникають, щодо того, що попередні роки комбінат взагалі не сплачував за землю, оскільки не було оформлено права оренди. Судова практика про обов’язковість сплати за користування за землю, щонайменше в розмірі земельного податку під об’єктом нерухомості існує дуже давно. І якщо твердження про 14 грн. за кв.м. податку обґрунтоване, то бюджет міста недотримував майже 2 млн. грн. на рік, - констатує Максим Полішекевич.