Чиновники та директор розповідали журналістам, що пташники корисні і довкілля не забруднюють

У п’ятницю, 5 червня, представники місцевих та обласних ЗМІ, а також усі бажаючі отримали нагоду ознайомитися із потужностями «Миронівського хлібопродукту» на прикладі СТОВ «Старинська птахофабрика», що вже 15 років провадить свою діяльність у селі Мирне Бориспільського району Київської області. Повномасштабну екскурсію для керівників Черкаського району, зацікавлених жителів Мошнівського куща та медійників провів директор підприємства Олександр Зубчук.

Ознайомитися з виробничими потужностями птахофабрики в сусідній області зголосилися жителі Мошен, Софіївки та Кумейок. На жаль, необґрунтованою відмовою відповіли жителі Яснозір’я.

– Я хотів би наголосити, що «Старинська птахофабрика» виконала усі соціальні зобов’язання, які брала на себе перед жителями і територіальними громадами, де розміщуються об’єкти птахофабрики – це шість населених пунктів, – наголосив у ході екскурсії директор підприємства. – Зокрема, тільки протягом минулого року підприємство на доброчинних засадах надавало посильну матеріально-технічну допомогу сільським радам в справі благоустрою території сіл, допомагало закладам соціальної інфраструктури – дитсадкам, школам, медпунктам. Було здійснено ремонт доріг в межах Старівської та Єрківецької сільських рад, надано мультимедійне обладнання Мирненській школі, здійснено ремонт лікарні с. Старе. Також птахофабрика, відповідно до звернень сільських рад, виділяла транспорт для поїздок спортсменів на змагання, учасників самодіяльності на виступи. У 2014 році по всіх шести сільських радах щомісячно підприємство виділяло спонсорську допомогу коштами та продуктами харчування для дитячих садків та шкіл.

Сільський голова с. Мирне, до якого входить два населені пункти, – саме с. Мирне та Малі Єрковці – Оксана Коваленко, переконана: без птахофабрики не буде життя у селі.

– Підприємство виплачує досить великі зарплати, чесно платить податки, відповідно із цих податків – формується наш бюджет. Що означає для села 1300 робочих місць? Минулого року тільки до державного бюджету надійшло 1,5 мільйонів гривень податку від сільської ради, – каже вона. – Ви самі бачили відремонтовані дороги, облагороджену паркову зону, спеціально облаштовану зону відпочинку для жителів населених пунктів. Відрадно, що у непростий для країни час, продовжують діяти соціальні ініціативи підприємства. Щомісяця дитячий садок отримує 200 кілограмів курячого м’яса та 900 штук яєць. Стільки ж загальноосвітня школа.

Керівник птахофабрики та відповідні фахівці під час прес-конференції відповіли на запитання, що наразі найбільше турбують жителів Мошнівського куща, де планується розширення виробничих потужностей подібної птахофабрики.

Екологічне навантаження та забруднення води

Головний лікар Державного закладу «Бориспільська районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров’я України Андрій Веремій, кандидат медичних наук, який свою дисертацію захищав на базі Старинської, Яготинської, Іванківської, Очаківської птахофабрик, відповідально заявляє, що жителі довколишніх сіл протягом 15 років діяльності птахофабрики не відчули екологічного навантаження, при цьому, немає впливу й на водоносний обрій. До речі, директор підприємства живе за 70 метрів від одного з пташників комплексу.

– Підприємство працює за європейськими та американськими технологіями з урахуванням того, щоб умови праці не впливали на стан здоров’я людей. Питання впливу на водоносний обрій та навколишнє середовище вичерпується відповіддю про санітарно-захисну зону птахофабрики. Раніше санітарно-захисна зона у подібних виробничих комплексах становила 1200 метрів, причому, звертаю увагу, що зона встановлена для захисту птиці. Це вже вчорашній день. Сьогодні «Старинська птахофабрика» має санітарно-захисну зону лише 300 метрів, – повідомив він. – Я з повною відповідальністю підтверджую, що діяльність птахофабрики не має впливу на водоносний горизонт. Показники захворюваності жителів прилеглих населених пунктів за період діяльності птахофабрики залишаються стабільними. Тобто люди не стали хворіти ні більше, ні менше. Народжуваність навпаки – зросла.

Начальник відділу по роботі з інвесторами та ЗМІ Анастасія Соботюк нагадала присутнім про публічність компанії МХП, а відтак – про прискіпливий моніторинг аудиторських компаній світового рівня та кредиторів «Миронівського хлібопродукту».

– Компанія перевіряється із 2002 року міжнародною четвіркою найбільших аудиторів «Делойт і Туш». Це компанія, яка перевіряє всі компанії по усьому світу. Екологію також. Причому роблять вони це не самі, вони наймають експертів зі сторони – незалежних експертів, – підкреслила Анастасія Соботюк.

Соціально-економічні аспекти діяльності птахофабрики в Бориспільському районі

Олександр Зубчук, директор СТОВ «Старинська птахофабрика»:

– СТОВ «Старинська птахофабрика» – потужне сучасне підприємство. Комплекс складається з 21 зони вирощування для ремонтного молодняка та продуктивного поголів’я – це 218 пташників, де утримується майже 2,5 млн голів птиці. Один пташник ремонтної зони вміщує 17500 голів птиці, пташник продуктивної зони – 16130 голів. На виробничих майданчиках підприємства встановлено обладнання провідних європейських виробників: VDL Agrotech, BigDutchman, Poultry-Tech, «Роксел», «Янсен». Воно забезпечує організацію головних технологічних процесів: годування та поїння птиці, збір яєць, контроль над режимом освітленості, температури, вологості в пташниках. Загальна кількість виробленого інкубаційного яйця за 2014 рік склала близько 291 млн. шт. Продуктивність підприємства зросла за рахунок його розширення для забезпечення інкубаційним яйцем Вінницької птахофабрики, а також для задоволення дедалі зростаючих потреб в інкубаційному яйці інших птахофабрик холдингу. Несучість (продуктивність) за 2014 рік склала близько 166 шт. інкубаційних яєць на одне несучко-місце. Заробітна плата – 3-4 тисячі гривень, повний соціальний пакет. Приїжджі працівники забезпечуються житлом (приміщення старої колгоспної кантори переобладнали під 14 квартир для родин). Наразі планується розширення виробничих потужностей птахофабрики, – а це ще 250 додаткових робочих місць та 28 млн грн. прибутку в місцевий бюджет. У світлі адміністративно-територіальної реформи – навколо Мирного буде сформована самодостатня територіальна громада, що буде спроможна утримувати заклади соціальної сфери та розвивати інфраструктуру населених пунктів.

Оксана Коваленко, сільський голова с. Мирне:

– Шановні колеги, судячи з усього почутого від вас, Мошнівська та Яснозірська громади обдурена дезінформацією. У цьому році виповнюється 15 років відтоді, як розпочала свою діяльність «Старинська птахофабрика». Проте і до неї тут працювали пташники, де вирощували індиків. Тут був радгосп-мільярдер. Діяльність такого підприємства для нашої громади не є новою. Я корінна жителька, тому можу порівняти, що було і що є. У 90-ті роки, поки не було повноцінного інвестора – село стало занепадати, люди виїжджали і шукали кращого. Сьогодні молоді люди залишаються, або й приїздять працювати з інших районів, бо керівництво птахофабрики забезпечує своїх працівників житлом та гарантує повний соціальний пакет. Ви самі побачили, як ми живемо. Сьогодні втратити інвестора – це просто злочин.

Костянтин Омаргалієв, голова державної адміністрації:

– Сьогодні ми побачили, що всі розмови про те, що через діяльність птахофабрики, село загине, є безпідставними. СТОВ «Старинська птахофабрика» – це наочний приклад того, що все можна у цьому житті змінити, тільки потрібно хотіти і вміти працювати та бути соціально відповідальними. Ми побували в прекрасному соціально розвиненому селі. Керівник підприємства не тільки турбується про виконання соціальних зобов’язань перед жителями населеного пункту, де він провадить свою діяльність, а й про їхнє комфортне проживання. Дуже шкода, що жителі Яснозір’я та Мошен, які виступають категоричними противниками розширення виробничих потужностей ДП «Перемога Нова» у Черкаському районі, відмовилися взяти участь у цій робочій поїздці. Таке заперечення ініціативної групи цих громад я розцінюю як зраду інтересів громади в цілому. Хто хоче працювати, той закочує рукави і робить свою роботу, а хто не хоче трудитися – той буде займатися пустим популізмом.