Як на Черкащині реформувати медичні заклади?

Як покращити та оптимізувати надання медичної допомоги в області обговорили в Департаменті охорони здоров’я Черкаської ОДА. Для внесення змін та пропозицій до відповідної програми створили комісію. Третє її засідання виявилося найбільш конструктивним, вважають фахівці. Та задача перед ними не з легких – виробити правилами, за якими реорганізують медичну галузь краю.

Зменшення кількості населення – серед чинників, які зумовлюють оптимізацію. Планується, що програма розвитку медицини діятиме до 2017-го року. Під час засідання думки фахівців щодо її змісту розділилися, виникла дискусія.

- Проект програми недосконалий, тому ми запропонували районам надати власні пропозиції, - розповів головний спеціаліст, заступник голови обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України Микола Клімов.– Результати мене засмутили, бо здебільшого вони звелися до огульної критики, відписок, звинувачення центрів ПМСД, що порушені їхні права тощо. Ми ж чекали серйозних пропозицій, бо документ важливий.

За підсумками обговорення вирішено направити листи, аби кожне велике місто області все ж долучилося до коригування програми.

- Головна теза така, що не можна збудувати Європу в окремому селі, бо це буде диво, а не закономірність, - вважає директор департаменту охорони здоров'я виконкому Черкаської міської ради Олег Стадник. - Систему слід міняти в державі, комплексно, за зміненими законами, одночасно, бо пілотні регіони з недобудованими реформами не будуть знати куди бігти, з гарантованим усвідомленням невідворотності змін, з чітким баченням кінцевого результату в одному мозковому центрі і командою людей, які свідомі того, що вони роблять.

Серед шляхів, яким можна піти – створення центрів первинної медико-санітарної допомоги в складі нинішніх поліклінік. Нагадаємо, такі центри уже діють у 13-ти районах Черкащини. Проте, в такому разі актуальне питання про те, як бути з профільними фахівцями – кардіологами, окулістами, невропатологами та ін., адже вони – це вже вторинний рівень надання медичної допомоги. Торкнулися й питання забезпечення сімейних лікарів. Сьогодні амбулаторії, де вони працюють, мають недостатньо засобів для діагностики. І забезпечення цих лікарів принаймні апаратами УЗД – реальна потреба. Крім того, нині в області 26 амбулаторій працюють без сімейного лікаря. Тож в програмі необхідно передбачити і механізм заохочення фахівців до роботи в глибинці.

Дехто з присутніх наголосив на тому, що варто зачекати й реформувати галузь після старту адміністративної реформи.

Заслужений лікар України Анатолій Рудковський запропонував експеримент: у одному районі області створити поліклініку з центром ПМСД, а в іншому лишити стару систему й порівняти результати роботи.

- Хочеться в кінцевому результаті дійти до того, аби в головного лікаря медичного закладу була можливість самостійно вирішувати, яку кількість ліжок утримувати, як краще витратити кошти, чи на обладнання, чи на ремонт даху тощо, тобто такий так би мовити карт-бланш для нього, - сказав заступник директора Департаменту охорони здоров’я Олег Найдан.

Програма дасть можливість задіяти до реформи не лише її виконавців, а й законодавчу гілку влади, тобто депутатів райрад, додав Олег Володимирович. Таким чином, програму розгляне обласна рада, по тому – затвердять районні.

– Сьогодні задача – не просто написати програму, а зробити це стратегічно, наголосив він. - Окрім того, чітко розмежувати рівні надання допомоги – первинний і вторинний, вирішити проблему браку кадрів, почати надавати медичну послугу як таку, а не утримувати приміщення з лікарями.

Він переконаний, що варто створити міжрайонні відділення по типу лікарень вторинного рівня, аби там надавалася більш фахова допомога жителям районів.