За шо хтось должен воювать?!!
- 5-08-2015, 13:05
- Черкаси та область / Суспільство
- опублікував Сергій Корнелюк
- 0
- 600
З Павлом Прибішем я познайомився 4 роки тому - він з друзями прийшов на цвинтар допомогти в установці пам'ятника на місці поховання Руслана Зайченка. Він тоді був молодим завзятим студентом. По закінченні встановлення пам'ятника, ми в очікуванні транспорту (йому треба було їхати до Червоної Слободи, а мені на Зелену), розговорилися.
Згодом Павло очолив "Молодий Народний Рух" на Черкащині.
Пізніш, ще років зо два тому, у нас з Павлом виникли певні непорозуміння в дискусіях, погляд на ті чи інші події під різними кутами, незгоди в оцінках тих подій...
Ці непорозуміння, як згодом вияснилось, не були аж надто принциповими. А в чомусь я з Павлом лише тепер погоджуюсь - все ж саме він тоді мав рацію... У чомусь не погоджуюсь з ним і подосі...
У позаминулому році Павло пішов на Схід захищати цілісність нашої Держави. І вже за одне це мені стало до спини, як ми оцінювали якісь меншоварті події. Хоча, і сьогодні я з ним у певних переконаннях не згоден. Так, наприклад, Павло закликав не допомагати нашим батальйонам тому що (цитую):
- Наші “бідні, голодні” зажрані воїни буцають ногами волонтерські пиріжки.
- Наші “голодні, холодні” зажрані воїни відкривають мілітарні магазини вдома і продають волонтерську уніформу і т.д.
- Наші Сонцедайні, Краснознамьонні командори гребуть лопатами гроші користуючись наївністю волонтерів і слабодухістю особового складу.
- Наші батальйони вирізають метал, віджимають автомобілі (виключно ПРЕМІУМ-класу), вимагають викупи, “кришують” бізнес і іншими цікавими способами воюють.
- Наші “Херої” пробувши 3-10 днів в “ЗОНІ” приїжджають додому, купляють собі документи контужених учасників бойових дій і відкривають в обласних центрах Ялинки, розповідаючи на всіх каналах і в інтерв’ю газетярам як їм в ОКО втрапило 10 залпів граду про ГоряЩий ВРАЖЕСКІЙ танк, про те як вони пухнуть з голоду (доречі пухнуть так що вже морди в двері не влазять).
- Наші вояки, знають номер банківської карти для отримання коштів від волонтерів, але мало хто згадає номер Мами, Дружини чи Дівчини…
Список можна продовжувати до безкінечності…
Як на мене, настільки узагальнювати не можна...
А вчора в одній із соцмереж він виклав про те, як став свідком яскравенького епізоду:
"Їду в маршрутці, зараз онлайн слухаю сорокарічного припідвипившого ветерана АТО і мєсного напів-пияка...
Пияк спочатку хвалив ветерана, навіть тикав пальцем в мене і казав щось типу: "Осьо, диви який здоровий! Чого, су..а не в армії?"
Ветеран відповів:
" Ми з тобою должні сидіть в окопах, а не ці, молоді хлопці, їм ще сім'ї створювати і дітей робить..!"
Пияк зачувши такі слова обурився і почав кричати:
"За шо???!! За шо я должен воювать, за Пороха чи шо???"
Сподобалась реакція ветерана. Дослівно:
"Значить нам не по путі..!"
Попросив водія зупинитись і викинув пияка з маршрутки.
Пасажири одобрили цей жест...
Мабуть полякались, такої ж участі..."
Назар Обідзінський, Нова Доба http://novadoba.com.ua/19853-za-sho-khtos-dolzhen-voyuvat.html