Унікальні розкопки на Тальнівщині приваблюють археологів із усієї України

До розкопок пам’яток трипільської культури на Черкащині цього літа прикута увага археологів із усієї України. Потужний імпульс дослідженню одного з найбільших первісних землеробських поселень у Європі, яке знаходиться на території Тальнівщини, цього року дав Інститут Президента В.Ющенка “Стратегічні ініціативи”, профінансувавши археологічні розкопки.

Нині тут робота кипить. Допомагають працівникам державного історико-культурного заповідника “Трипільська культура” відомі в Україні та за її межами археологи, співробітники інституту археології НАНУ – Олексій Корвін-Піотровський, Сергій Рижов, Валентина Шумова.

Незабаром до групи дослідників трипільського поселення приєднаються геофізики з Німеччини, палеозоолог із Польщі.

Начальник відділу охорони культурної спадщини, музейної справи та з питань релігій управління культури Черкаської ОДА Микола Суховий каже, що участь у розкопках провідних археологів України та їх зарубіжних колег дає змогу комплексно підійти до вивчення об’єктів трипільської культури і, використовуючи методики європейських фахівців, вийти на якісно новий рівень досліджень.

Науковці інституту археології НАН України Сергій Рижов та Валентина Шумова – з тих, хто ще з 70-их років минулого століття почали вивчати залишки древньої цивілізації на території Черкащини. На їхніх очах та завдяки їхнім зусиллям було створено заповідник “Трипільська культура”.

– Легедзине – це останнє коло великого поселення Тальянки, і воно було найменш зруйноване, ніж всі інші. Це – поселення-гігант, найбільше серед ранньоземлеробських поселень Балкан, Малої Азії. Навіть середньовічний Київ був менший за площею. Коли сюди на симпозіуми приїздили науковці з Югославії, Болгарії – вони були в захваті, – розповідає Валентина Олександрівна.

Основну роботу з розкопування трипільського поселення виконали студенти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Цьогоріч їм випала можливість пройти археологічну практику на важливому об’єкті під керівництвом кращих археологів України.

Нині перед археологами стоїть завдання підняти на поверхню і відновити зруйновану гончарну піч. Майстри-гончарі пояснюють історикам тонкощі свого ремесла, допомагаючи зрозуміти, яким чином працював древній гончарний горн.

– Ми зробимо реконструкцію трипільської печі, використовуючи її власні елементи, примусимо стару биту кераміку, яка вже служила трипільцям, послужити й нам. У перспективі – завершення спорудження музею під відкритим небом, де відтворимо житла та виробничі комплекси трипільських поселень, – ділиться своїми планами Владислав Васильович.

Ідею створення музею під відкритим небом, державної підтримки заповідника та участі у дослідженнях європейських колег підтримує Президент України (2005-2010 рр) Віктор Ющенко. У свій другий візит на Тальнівщину він разом із працівниками заповідника “Трипільська культура”, науковцями обговорили подальші кроки для збереження пам’ятки первісної культури та перетворення її на туристичний об’єкт.

Зокрема, науковці просять упорядкувати земельні питання, щоб не втратити безцінні пам’ятки первісних часів.

– На жаль, на території села Майданецьке, де було таке ж поселення, зараз майже всі ознаки перебування древніх трипільців втрачені, у Доброводах ще в 70-х роках місцевість, де жили трипільці, була розорана, – розповіла археолог Валентина Шумова.

Віктор Ющенко запропонував присутнім на зустрічі ректору Черкаського національного університету, депутату обласної ради Олександру Черевку, заступнику начальника управління культури облдержадміністрації Миколі Суховому, ініціювати перед обласною владою створення Громадської ради з питань розвитку заповідника. До її складу варто було б включити представників заповідника, влади, Інституту “Стратегічні ініціативи”, Інституту археології НАНУ, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, провідних археологів України, громадськість. А наступним кроком – порушувати питання про надання заповіднику статусу національного.

Прес-служба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького