Жалюгідні борги в півмільйона в Інституті розвитку міста планують гасити півтора року

З 11 грудня директором КП «Інститут розвитку міста» став Петро Чернявський. Перед призначенням він пройшов співбесіду із міським головою Сергієм Одаричем. «Інститут розвитку міста» опікуватиметься багатьма напрямками.

Про свої плани на цій посаді розповідає Петро Чернявський.

- На Ваш погляд, які завдання і цілі має виконувати КП «Інститут розвитку міста». Можливо, перерахувати чим раніше займалось це підприємство і над чим працюватиме надалі?

- На різних етапах свого існування «Інститут розвитку міста» виконував різні завдання. Деяким з них варто надати новий імпульс розвитку, деякі напрямки варто розглядати, як нові. На жаль, останнім часом «Інститут» просто виживав.

- У якому стані Ви «отримали» підприємство? Чи має на сьогодні КП борги?

- Я отримав підприємство з боргами 505 000 гривен. Якщо будуть реально підтримані та реалізовані запропоновані мною напрямки діяльності, то борги можна буде погасити за 1-1.5 року.

- Які кроки плануєте робити та які ідеї впроваджуватимете на новій посаді?

- Перелік всіх кроків займе дуже багато часу (майже всі вони були запропоновані міському голові на передодні призначення і отримали погодження на 90%), деякі із них просто перерахую.

Економіка та інвестиції

- Розробка бізнес-проектів для потенційних інвесторів. Передбачає проведення маркетингового дослідження на предмет доцільності будівництва саме того об’єкту, який потрібен місту та економічно вигідний інвестору, зонування, ескізний проект, бізнес-план, включаючи виділення землі, що гарантує інвестору вже прорахований прибуток. Готовий проект виставляється на весь світ на відкритий конкурс. Лише такий підхід привабить і переконає інвестора, адже він не матиме жодних проблем бюрократичного характеру і сходу починає будівництво. (Продаж проекту на конкурсі окупає витрати на проект та значно прискорює інвестиційні процеси).

- Доцільно розробити і концепцію розвитку річних територій у напрямку спорту та пішохідних зон. Набережна не повинна розвиватись шатрами, зонтами та пивбарами на власний розсуд землекористувачів. Розвиток таких зон має відповідати єдиній концепції з урахуванням інтересів громади.

Енергозбереження

Це має стати необхідною складовою кожного проекту будівництва. Проте для існуючих закладів комунальної власної (а їх в нас більше 160-ти) це дає можливість (при наявності енергопаспортів) проводити роботи по енергозбереженню в першу чергу там, де найбільші втрати тепла.

Сфера технологій

Силами КП у всіх департаментах встановити програму, що передбачає автоматизацію документообігу. Це унеможливлює втрату документів, в рази прискорює їх пошук, робить миттєвим проходження документів, контролює всю роботу персоналу по дотриманню норм часу на обробку документації, прийняттю рішень та своєчасної відповіді громадянам. Підприємство за свою роботу отримає прибуток для покриття своїх збитків, а міськрада значну економію коштів і часу. Тобто ефективність роботи чиновників буде відповідати Європейським стандартам.

Інший, не менш перспективний підхід – це подальша інсталяція геоінформаційної системи. У результаті, такі проблеми, як автоматизація відділу оренди землі та комунальної власності перестають існувати.

Мережі водоканалу, теплокомуненерго ,обленерго, черкасигаз, укртелекому, транспортні шляхи, генплан міста, зонування, інвентаризація земель і т.д., будуть в електронному вигляді. Це вимога Євросоюзу. Це значно прискорює як роботу власників мереж, так і тих кому ці мережі необхідні в ході господарської діяльності.

Грантова діяльність

- Необхідно розробити програму залучення грантів. Під неї з міського бюджету отримати фінансування (на проведення заходів та оплату фахівців). В програмі показати очікуваний фінансовий результат. (Наприклад, Львів має від цієї діяльності 10 млн. гр.) Виконавцем робіт в багатьох випадках моє бути «Інститут розвитку», тоді він матиме прибуток, а не лише принесе користь для грантоотримувачів.

- Соціологічні дослідження варто також замовляти через «Інститут розвитку».

- Розробити концепцію утримання колишньої будівлі тютюнової фабрики. Концепція врахує різні пропозиції від сесійної зали для міської ради до культурних майстерень, фестивальних та виставкових зон, гуртків, бізнес інкубатора і ІТ парка т. п. Під цю концепцію можна отримати безліч грантів, що значно зекономить бюджетні кошти на відновлення та капремонт будівлі. Вона має стати центром комунікацій для громади міста.

- Чи плануєте якісь кадрові скорочення чи навпаки – розширення штату працівників?

- Скорочувати на має кого. Скорочення було проведено до мене разом із згортанням напрямків діяльності. Нові працівники набиратимуться під виконання конкретних завдань та реалізацію нових напрямків діяльності. Це ніяким чином не буде навантаженням для бюджету, адже підприємство на госпрозрахунку.

- Якщо можливо, поділіться своїми мріями і побажаннями щодо майбутнього нашого міста. Яким Ви бачите Черкаси у подальшому і чим конкретно може допомогти КП у втіленні задуманого?

- Черкаси бачу процвітаючим містом в якому комфортно жити та працювати. Депутатський корпус має формуватись не за партійним принципом з подальшим розподілом на фракції і сфери впливу, а як єдина команда працювати в інтересах всієї громади міста. Щодо КП, то воно має запропонувати і реалізувати план дій, який в рази поліпшить якість послуг, які влада надає громаді міста, в рази підвищить ефективність праці чиновників (шляхом інформатизації, введення електронного документообігу та геоінформаційних систем), розробити план розвитку пріоритетних територій, привабливих для інвесторів, вдосконалить систему енергозбереження та багато іншого.

Від редакції сайту «Новини Черкас»:

Для підприємства, яке ефективно працює, півмільйона гривень – це смішна сума. Наприклад, професійно відпрацьовані інвестиційні проекти коштують сотні тисяч гривень.

Можливо, Петро Чернявський передбачає, що під час «перегрупування» Інститут розвитку міста плідно працювати не буде. Але побажаємо йому, щоб цей період якнайшвидше минув.