У Черкаському районі все ще б’ються через пташники

Під час чергової наради в Черкаській райдержадміністрації запал емоцій навколо будівництва пташників ДП «Перемога Нова» трохи послаб. Представники Народної ради нарешті пояснили, чому вони проти будівництва саме на території між Мошнами та Яснозір’ям, і переконували, що не проти інвестора на іншій території.

Вони запевняють, що навколо с. Мошни вже є пташники, а побудувати ще 144 – буде екологічне навантаження на місцевість. До того ж, як заявляє депутат районної ради та найбільша противниця будівництва Катерина Онопрієнко, власники земельних паїв не збираються віддавати підприємству земельні наділи в оренду, повідомили «новинам Черкас» у Черкаській РДА.

– До мене, як до депутата районної ради, звернулися люди, власники паїв, які не хочуть їх віддавати. Про що може йти мова, коли люди не віддають свої паї. Вони хочуть, щоб на цій землі росла пшениця, росли якісь рослини. Це їхня власність. Про що ми можемо говорити? ДП “Перемога Нова” хоче будувати там, де їм вигідно, не хочуть йти на “заброшені” землі, де потрібно дорогу робити, де газ та електрику треба проводити. Туди вони не хочуть йти, бо їм вигідні Мошни,– розповіла Катерина Онопрієнко.

Крім того, громадськість побоюється, що коли буде йти будівництво, то замовник зможе звернутися до проектантів, аргументуючи власні зміни, й зробити їх на свою користь.

Голова райдержадміністрації Костянтин Омаргалієв запевнив, що для уникнення в майбутньому форс-мажорних ситуацій разом із спеціалістами продовжує вивчати це питання з різних позицій.

– Рішення за громадою, але подібні демонстративні скандали, які ви влаштовуєте, не приведуть до конструктивного результату. Бо виходить, що ми наперекір людям хочемо будувати пташники, а ви їх, нібито, захищаєте від нас. Це абсолютно не так! У мене як і в кожного з вас залишається безліч питань, на які ми й намагатимемося дати відповідь не тільки собі, але й громадам.

Також очільник району поцікавився цифрами, якими так вміло оперують на кожних публічних виступах активісти. За їхніми словами, це власні підрахунки, взяті з “Заяви про наміри”, що свого часу опублікувало підприємство в районній газеті.

Однак, інженер з техногенно-екологічної безпеки ДП “Перемога Нова” Віктор Жирний пояснив присутнім, яка насправді технологія вирощування курей буде впроваджена на відповідних територіях:

– Не потрібно плутати із технологіями вирощування “Миронівської птахофабрики”, адже у них бройлери, а тут буде маточне поголів’я. Їх на квадратний метр буде знаходиться 6, а там бройлерів – 22. У бройлера годування необмежене, скільки йому корму дають, стільки він і з’їдає. Тут курка росте невеликою, їх спеціально вирощують нежирними для того, щоб вона неслася. Отже, якщо вона менше їсть, то відповідно й менше відходів. Що стосується забруднення підземних вод, то, як свідчить статистика, від населення йде набагато більше забруднення, ніж від фабрики. Тому що підприємство один раз на рік здійснює “мийку” пташників. 20 кубів відходів із пташника виливається в ізольовану ємність й одразу в цей день вивозиться на очисні споруди “Миронівської птахофабрики”. Крім того, шкідливих важких металів в атмосферне повітря від утримання курей не викидається. Єдине з металів – це виділення металевої ртуті, що утворюється при спалюванні природного газу. У кого вдома є газовий котел, у того вона теж виділяється. Однак, позначки цього металу є дуже малими, а саме становлять 0, 0003 мг/м³.

Володимир Рафаїлов, заступник голови Народної ради Черкаського району, вважає, що потрібно створити ініціативну групу для перевірки різних напрямів у будівництві пташників, які наразі викликають сумніви в присутніх:

– Для того, щоб в майбутньому не виникало необґрунтованих домислів та розрахунків, нормативні дані всіх спеціалістів мають бути засвідченні офіційно. Треба зробити аналіз пташника в Будищі, його вплив на навколишнє середовище, розташування, площа, потужності, схема, карти, роза вітрів, споживання енергії та газу, вентиляція, технологія запуску та ін. Для прикладу та порівняння можна взяти подібні підприємства в Європі, їхню щільність забудови, чи перевищуються норми. За тією ж схемою проаналізувати пташники в Хуторах. Необхідно отримати довідку з геології, з водресурсів, обрахувати по запасах води, визначити санітарні зони, розтлумачити можливі хвороби з посиланням на нормативну базу. Тобто це буде не листочок із записничка, це буде ціла папка. Це треба робити негайно. Самим вивчити всі норми і нормативну базу. У забудовника взяти пропозиції на офіційній основі, як кажуть, з печатками.

Підсумовуючи Костянтин Омаргалієв сказав, що у країні відбувається процес децентралізації влади, й тоді буде не просто виживати в ситуації, коли постане питання, як платити лікарям, вчителям та ін.

– Тоді ми й згадаємо про інвестора. Як представник всієї громади району, я не маю права, не вивчивши питання до кінця, заявити – не треба нам тут будувати, йдіть собі, несіть свої півтори мільярди, свої робочі місця деінде, а ми будемо «дихати свіжим повітрям», – наголосив голова РДА.

По завершенню наради було запропоновано здійснити спільну поїздку за участю представників громадськості в ряд населених пунктів, де розташовані підприємства з аналогічною формою виробництва, аби подивитися, на скільки реальна загроза від будівництва пташників, та продовжити вивчати далі питання.

А ось яка стаття була розміщена на сайті Черкаської РДА у п’ятницю, 6 марта. Складається враження, що громадську думку намагаються «додавити» авторитетеми.

Не такі страшні пташники, як про них «кукурікають»

Поки противники будівництва нових комплексів птахофабрики влаштовують демонстрації з криками, лозунгами та гаслами на сесії обласної ради, робочих нарадах райдержадміністрації, більшість жителів Мошен турбуються з того, що їхнє село скоро перетвориться на «музей чистого повітря», щоправда, дихати ним буде нікому.

У селі кажуть, що галас навколо можливого будівництва птахофабрики підняли з нічого.

– Село велике, а підприємства, де могли б працювати люди немає, – каже Вадим з Мошен. – Справді, за чисте довкілля боротися треба, але підходити до цього питання розумно. Схожа ситуація була кілька років тому, коли сільська рада виступила з пропозицією облаштувати сміттєзвалище у населеному пункті. Збиралися все зробити за європейськими нормами й проект виготовили, який обійшовся в 200 тисяч гривень. А потім ці ж самі борці за екологію підняли галас. І що в результаті? Всі спроби збудувати сміттєзвалище вийшли намарно. Тепер на площі в 3 гектари, від якої ці ж самі «крикуни» відвернули екологічну катастрофу, сміття в десятки разів більше виросло. Зате сміттєзвалища не узаконили.

Тепер, переконані мошнівці, ситуація повторюється. Люди самі не знають, кому вже й вірити. З одного боку, лікар-терапевт з Яснозір’я, який не тільки оперує «страшними» цифрами та фактами, а й виявляється обізнаним у «тектоніці літосферних плит».

– Послухавши про тонни та вагони викидів алергенів і інших сполук від такого авторитетного для жителів Яснозір’я лікаря-педіатра, мені й самому стало страшно, – каже проектант муйбутнього будівництва. – За десятки років, що я працюю у сфері проектування подібних комплексів, я вперше чую таку фахову оцінку. Хоча відповідно до законодавства подібне будівництво має пройти кілька етапів. Спершу вибір земельної ділянки, містобудівна документація, потім виготовлення проекту, який підлягає комплексній експертизі, у тому числі екологічній. Про які сто кубів викидів за годину може йти мова? Пташник матиме герметизовану підлогу півметрової товщини. Поруч з пташником буде бетонне пометосховище, з якого нічого не просочиться в ґрунт. Раз в рік туди стікатиме вода від миття пташника. Приміром, при вирощуванні бройлерів пташник очищають через 45 діб, а тут раз в рік. Потім цю воду вивозитимуть на очисні споруди діючого підприємства птахофабрики. Справді, зараз вони не в кращому стані, але цим же планом будівництва передбачена і їхня реконструкція. Без цього жодна експертиза не пропустить цей проект.

До речі, експертизу проконтролювати можуть всі бажаючі і зацікавлені сторони. Тут і потрібно слідкувати за дотриманням законодавства. Поки, переконані фахівці, ні замовник, ні представники служб, законів не порушували.

– Поважний лікар каже, що «вентилятор викидає 50 кубів в годину аміаку, антибіотиків і т.д.». Шановні, вентилятор не викидає повітря з приміщення, він навпаки вбирає повітря ззовні, щоб понизити температуру в приміщенні до необхідної для утримання птиці, – продовжує проектант.

До речі, протестувальники не раз нагадували односельцям, що вони живуть на болотах, і їхні села може підтопити. Звідки в них така інформація, не розуміє і заступник начальника відділу водних об’єктів Черкаського обласного управління водних ресурсів Владислав Бондаренко.

– Майданчик, яка відводиться під будівництво, розташована в масиві, де ґрунтові води залягають на глибині до 5 метрів. В геологічному відношенні масив складається з пісків. Підтоплення на цій частині ділянки ніяк не може бути, – зауважує Владислав Олексійович.

Обласні екологи зауважень до вибору земельної ділянки теж не мають. Погоджувати її вибір вони можуть тільки у двох випадках – якщо землі стосуються природно-заповідного фонду або належать до прибережної захисної смуги.

– У цьому випадку земля, яка відводиться під будівництво не входить до цих категорій. Тож департамент не заперечує щодо вибору цих ділянок під будівництво, – каже заступник директора Департаменту екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації Олексій Баранов.

– Потрібно не галасувати, а спілкуватися з проектантами, директором підприємства, аналізувати. Адекватна частина жителів села так і робить. Інші – або злякалися «втурканих» їм в голову цифр, або притримуються позиції «краще не чіпати, бо в селі ще жити». Людям потрібна робота, а в село – інвестиції, – каже Вадим. – Ми стоїмо на порозі децентралізації. І коли перед сільським головою стане питання утримання закладів освіти, медицини, культури, тоді ми й згадаємо про інвестора, якого «прокричали».