А в Лебедині вже льон зійшов

Кілька років тому директор СТОВ «ЛНЗ-Агро» Роман Франчук обмовився у розмові, що розширення площ ріпаку — то тупиковий шлях, мовляв, вчорашній день. Що мав на увазі керівник одного з найбільших господарств в районі, тоді так і залишилося нерозкритим.

І ось весна нинішнього року почала дещо відкривати недоказане Романом Івановичем. В господарстві постійно дбають про прибутковість рослинницької галузі, але нестабільність цін на озиму пшеницю, кукурудзу, деякі інші культури змусила шукати інші шляхи додаткових надходжень.

Що ж до ріпаку, то культура хоч і була прибуткова в останні роки, але урожайність її нестабільна. Надто він чутливий до погодних умов, а тому запланований врожай можна зібрати раз у два-три роки.

Лебединці не були б лебединцями, коли б не знайшли свою нішу в насиченому зерновому ринку. Вже кілька років, як тут почали вирощувати яру пшеницю. Культура хоч і в 1,5 рази поступається за урожайністю своїй сестрі — озимій, проте за прибутковістю, оскільки використовується для виготовлення круп і макаронів, не поступається, якщо не перевищує останньої.

Другою культурою, як вже повідомлялося, став коріандр. Його вирощування свідчить, що лебединці прагнуть розширити свої можливості на європейському ринку не лише за рахунок реалізації насіння соняшнику, кукурудзи та озимої пшениці, а й коріандру. Тим більше, якщо кілька років тому його вартість на ринку не перевищувала 300 доларів за тонну, то за інформацією, в нинішньому році вона вже досягає майже 600 умовних одиниць. І площа в господарстві вже досягла 300 гектарів.

Ще однією культурою, яку не бачили на полях району щонайменше 30-40 останніх років, став льон. Раніше її використовували в основному в областях Поліської зони і для нас вона нетипова. Але лебединці й тут хочуть спробувати мати вигоду.

Згідно з даними тих, хто займається його вирощуванням, виробництво льону в 1,5 рази дешевше виробництва соняшнику. Через високу олійність (45-50%) і постійну врожайність (2,0-2,5 т/га) культура є високорентабельною, а тому стає привабливою для виробників.

Льон вирощують як для отримання трести, з якої виготовляють волокно, так і для отримання насіння, як олійної культури. Для чого взялися вирощувати його в Лебедині, Роман Франчук поки що не зізнається, посилаючись на пілотний проект, тому конкретно про це, мовляв, можна бути вести мову лише після збирання врожаю.

Може, й правий Роман Іванович, чого наперед хвалитися, коли справу лише розпочали. Таке вже правило у Франчука і він діє за принципом: не кажи гоп, доки не перескочив.

Щоб не змушувати директора розкривати таємниці задуманого, довелося вдатись до повідомлень від тих, хто цією справою займається вже не один рік. Скажімо, за даними Інституту олійних культур НААН України, витрати на один гектар при вирощуванні льону становлять 2-2,5 тисячі гривень, а прибуток з гектара сягає 3-3,5 тисячі. Науковці також стверджують, що олійний льон є одним з кращих попередників для більшості сільськогосподарських культур. Льон може бути незамінною страховою культурою у разі загибелі озимих культур.

Якщо ж льон вирощується для отримання трести, тобто волокна, то вартість однієї тонни її коливається в Україні в межах 1100-1200 доларів, а в Європі ще вище.

Втім — це інформація лише для припущень, а що матимуть у СТОВ «ЛНЗ-Агро», побачимо вже через кілька місяців, у жнива.

Одночасно з вирощуванням нових культур в Лебедині повернули на поля горох, який вирощуватимуть в нинішньому році в Товмачі.

Оскільки його в господарствах перестали вирощувати, то на ринку з’явився дефіцит. Спеціалісти господарства підрахували, що для відновлення посівів потрібне буде насіння, а отже, й ціна відповідно зросте.

Продовжують у СТОВ «ЛНЗ-Агро» і розпочату справу відновлення поливу сільськогосподарських культур. Якщо в минулому році вирощували гібридну кукурудзу на 1400 гектарах, то в нинішньому році площі поливних земель збільшили на 700 гектарів.

Вміння прораховувати свої плани бізнесу на кілька років вперед допомагає лебединцям будувати свою експортноорієнтовану політику без потрясінь, незважаючи на економічні негаразди не лише в Україні, а й в країнах близького та далекого зарубіжжя.

Анатолій Вікторук, Шполянські вісті