Старовинна ікона, зроблена особливою технікою шиття зберігається у Черкасах
- 5-07-2015, 16:38
- Wiki / Наш край
- опублікував Сергій Корнелюк
- 0
- 1302
- Цю ікону ми купили в 1978 році в краєзнавця й археолога з Умані Ольги Діденко. В інвентарній карточці йшлося, що робота була виконана у 18 столітті. Але після вивчення церковного шиття, яке знаходиться в музеї Києво-Печерської Лаври і консультаціями з мистецтвознавцями дійшли висновку, що ікона була вишита на початку 19 століття. Це спільна робота іконописців Лаври і вишивальниці Києво-Фролівського жіночого монастиря, які тоді тісно співпрацювали, – розповідає старший науковий співробітник відділу фондів музею Олена Шевчук.
Робота з такою іконою вимагала неабиякої майстерності і терпіння. Спочатку іконописець писав маслом лики і руки святих. Картон покривали левкасом. Це спеціальна крейда, розведена на тваринному або рибному клею з додаванням лляної олії. Така техніка використовується в іконописі. Завдання вишивальниці – передати рухи святих і зробити вишивку об’ємною. Для цього використовувалося особлива техніка шиття.
- Верхній одяг Дмитра і Феодосії зроблений зі шматка тканини, як плащ. Вільний кінець його перекидали через ліве плече на спину. Під плащем у Дмитра сорочка як у воїна, вишита по контуру потовщеною металевою ниткою. Феодосія одягнена у дві туніки, довгу і коротку. Фігури святих та великі деталі вишивки рельєфно виступають над фоном. Це вказує на те, що шиття було виконане на картоні різної товщини, який виконує роль підкладки. Німби прикрашені перлами, із них на шиї у Феодосії нитки дрібного намиста і рожевого бісеру. У Дмитра шия оздоблена напівкруглими медальйонами зі срібла, – пояснила Олена Євгеніївна.
В верхній частині ікони між хмарами знак у вигляді трикутника з буквами “ČǏČ”. Ліворуч від образів вишите старослов’янською мовою “Čİ ВЕЛИК/ ОМҮ ׀ ДИ/ МТРЇЙ МИРОТ”. / “С МYЧ/ ӨЕОДОСIИ ДЕВЫ”. В правій руці святі тримають хрест. В лівій у Дмитра – спис, який є символом воїна. В Феодосії – пальма, символ мучеництва. Фігури святих стоять на рельєфній поверхні.
- З 18 століття популярним стає високорельєфне шиття ״по карті״, коли об’ємні деталі виконувалися на картоні окремо, а потім нашивалися на фон. Малюнок вишивки наносили на картонні деталі й по них вишивали. А лише потім пришивали або приклеювали до тканини, в даному випадку до бордового бархату. Золотою ниткою покривали лише лицеву поверхню вишивки. На вивороті вона не виходить, там прикріплювали шовковою, лляною або бавовняною ниткою в тон золотої чи срібної. В роботі використовували шило. Це забезпечувало акуратність і точність шиття. Майстриня використала шовкову нитку обкручену тоненькою позолоченою срібною. Нею вишила німби, плащі, пояси на фігурах, пальмову гілку, половину рельєфної поверхні і рамку. Крученою металевою з додаванням шовкової оздобила рукава, нижню частину сорочки святого Дмитра і коротка туніка Феодосії. Ледь гофрованою металевою ниткою вишила другу половину рельєфної поверхні, – зазначила Олена Шевчук.
Значна частина вишивки на іконі і рамка виконана технікою прямого стібка з чергуванням напрямків, ліній прикріплення. А різновид ниток створюють красиві світлотіньові ефекти. Лики святих та інші деталі одягу обведені по контуру дрібними ажурними петлями. Одяг прикрашає петляста бахрома з тонких золотих ниток, підкреслюючи парність святих на іконі. В кутах ікони вставлені ромби із шліфованого скла в металевій оправі. Їх майстриня оздобила перлами. Але в такому вигляді зберігся ромб лише в лівому верхньому кутку.
За легендою, Дмитро Солунський і Феодосія народилися в ІІІ столітті і захищали християнство. Дмитра Солунського Мироточцем називають греки, бо його мощі мироточили. У візантійських текстах його називають ״Побідоносцем״. На іконах зображали зі списом і мечем. Про Святу мученицю Феодосію Тірську пишуть, що її 17-річною жорстоко катували. Опісля хотіли втопити в морі, вкинувши її у воду з каменем на шиї. Але ангели вивели її з безодні. Тоді мученицю віддали на поїдання звірам, але ті її не чіпали. Врешті-решт Феодосії відрубали голову. А вночі вона явилася до своїх батьків в світлому одязі. На її голові був вінок, а в руках – золотий хрест.