Лісоруб гостював у Смілі, але думками він там, на передовій

Ми вдячні долі, яка дає можливість спілкувати зі справжніми Героями, які раз у раз повертаються на передову, не шкодуючи свого здоров’я і життя, щоб захистити свою родину, усіх нас і Україну. З одним із них, Богданом – позивний Лісоруб – не так давно нас познайомив координатор групи «Патріот» на Смілянщині, волонтер Володимир Грошев.

Із Богданом ми вперше зустрілися у Черкаському госпіталі у березні. Туди його привіз полікуватися і оздоровитися Володимир Грошев. Саме тоді дізналися про Лісоруба багато цікавого і розповіли про нього на сторінках газети Сміла та у телесюжеті студії «Тясмин». Після госпіталю Богдан, як і обіцяв, знову поїхав на Схід України. Відтоді як ми не бачилися. А днями боєць приїздом був у Смілі, і ми скористалися нагодою, щоб знову з ним зустрітися.

– Слава Україні! Вітаю всіх черкащан! – бадьоро вітається чоловік і починає свою розповідь:

– Після лікарні я поїхав у Трьохізбенку, на передову, воювати. Там друзі мої. Мені здається, що на війні я знайшов більше друзів, ніж мав до війни, розумієте, війна з’єднує. Три тижні тому нас, добровольчий батальйон «Айдар», вивели з передової, щоб частину бійців демобілізувати, іншим дати відпочити, підлікуватися, щоб доформувати батальйон і з новими силами іти знову воювати.

Мене, на жаль, «зловило» серце, ще інші хвороби загострилися, то лікарі завезли мене у госпіталь, сказали, що потрібно підлікуватися. Я дякую лікарям Черкащини, що вони мене підтримують, «заряджають» мене то на півроку, то на три місяці. Тут на Черкащині для мене відкриті двері, маю багато друзів. От Володя, мій друг, він приїжджав постійно на передову, ще Халамейдик, інші друзі. Вони, як дізналися, що я тут, зразу до мене приїхали. І дійсно мені допомагають Це друзі назавжди. Хочу подякувати лікарям Черкащини, госпіталю, особисто Володі Грошеву, Халамейдику, всім друзям моїм хочу подякувати за підтримку. І дай Бог, щоб вони і далі так робили. Це люди перевірені, все, що через них передають, все потрапляє на фронт, привезуть до останньої картоплини.

– Я і в фільмі знімався, – додає Богдан, – «Війна очима ТСН», Наталія Нагорна, кореспондент, знімала. Там є сюжет, де ми їдемо з нею на міст на машині. До речі, на тій машині, що Черкаси мені передали, «Москвич» саморобний, зроблений під «джип». І далі той «Москвич» на передовій.

– Ми знайомі з Богданом з Майдану і духом революції ще просякнуті, додає Володимир Грошев. – Перемога буде за нами, за Україною, вся Україна молиться за вас. Вся Україна вірить у вас, весь світ вірить. Коли перед ворогом стоять такі сильні духом, впевнені, мужні люди, як Лісоруб, думаю, ніхто назад ні кроку не ступить. Тому ми з вами, не будемо вас залишать. Я бажаю всім здоров’я, благополуччя і живими повернутись додому.

Ми прогулюємося міським парком, але боєць поки що думками на передовій. Лісоруб мріє пройтися цими затишними алеями, коли вже в Україні буде мир і спокій…

Таїсія Соболь, Сміла