Дайте селу влади і грошей, – голова Золотоніської райради

Несвяткові роздуми голови районної ради Валерія Саранчі до Дня місцевого самоврядування.

«Раніше люди вважали, що будь-яка влада дається від Бога. Я ж переконаний, що влада – від людей. Чим ближче влада до простої людини, тим краще починає розуміти її інтереси, життя, проблеми, і тоді зростає реальна відповідальність влади перед тією ж людиною. А громадянину, у свою чергу, легше контролювати цю владу.

Найближча влада до людей – це місцеві громади і їх очільники – сільські, селищні, міські голови. Тому ця влада повинна бути наділена як великими повноваженнями (у галузі освіти, медицини, земельних питань, нотаріату та ін.), так і джерелами фінансування. Тільки у такому разі можливе ефективне використання коштів та реалізація прав і свобод кожної людини. На жаль, протягом всіх років незалежності України влада не належала громадянам, повноваження місцевих рад обмежувались, а фінансування було мізерним. Тому як би не хотіли наші сільські голови і голови районних рад змінити ситуацію на окремо взятих територіях, – практично нічого не вдається.

Сьогодні влада у державі належить президентській гілці управління у вигляді голів райдержадміністрацій, які ніякого відношення до територіальних громад не мають, тому що посад їхні не виборні, а призначені Президентом і, зрозуміло, безконтрольні з боку людей», – вважає Саранча.

На його думку, бачачи незадоволення людей рівнем життя, влада декларує майбутні реформи, обіцяючи дати реальні повноваження місцевим громадам.

«Насправді ж за 9 місяців нашої нової влади жодного кроку на зустріч людям так і не зроблено (не зруйнована корупційна схема земельних питань, держказначейства і т.д.) Це те, що можна зробити у нашій країні і без зміни Конституції, була б політична воля лідерів влади. Тому зараз, слухаючи про нові наміри політиків, я переконаний, що без реальної передачі влади (а не бутафорської) на місця, така держава, як Україна не існуватиме», – наголошує Валерій Петрович.

«Турбує питання, пов’язане з виборами до місцевих рад восени 2015 року. На мій погляд, вибори повинні бути тільки по мажоритарних округах, щоб люди не були заангажовані партійними інтригами й ігрищами. А ті, хто йде у владу, повинні захищати інтереси територіальних громад, а не партій. На жаль, часто місцеві вибори переростають у політичні баталії, і кандидати повинні бути спершу представниками модних провладних партій, а не господарниками, людьми, які вміють і хочуть працювати для громади. Про це свідчить і досвід Золотоніської районної ради: із 68 депутатів 44 зараз позапартійні, хоча прийшли до влади під егідою якогось політичного проекту чи великого політичного лідера, який з часом або утік з країни, або не був обраним повторно. Тож непартійні вибори дадуть можливість обирати саме тих, хто небайдужий до даної громади, хто вміє працювати, і хто зможе нести відповідальність перед людьми за всі свої дії», – висловлює своє бачення голова Золотоніської райради.

«Останнім часом децентралізацію влади починають змішувати з адміністративно-територіальною реформою. Зрозуміло, що дрібні сільські ради часто не мають можливості витрачати кошти на розвиток села, їм ледве вистачає грошей на утримання самого апарату сільської ради, тож у цьому плані треба щось міняти. Проте нам реально потрібні зміни не територіальні (ймовірно, заміть 34 сільських рад Золотоніського району залишиться тільки 4 найбільших), а зміни у фінансуванні, які б дали можливість розвивати сільські громади.

Я вважаю, що потрібно розширити повноваження сільських рад і передати їм на утримання первину медицину, дошкілля, початкову освіту, культуру, спорт, дороги, а головне – кошти. І нехай люди самі вирішують, як цим всім управляти і що у першу чергу треба ремонтувати. Тоді, можливо, вони самі захочуть об’єднатися у більші громади.

Непокоїть також те, що децентралізація по суті зачіпає тільки село, на міських жителів реформи не позначаться. Тому треба бути дуже обережними із змінами у владі, щоб не зруйнувати у селах те, що ще залишилось. Реформи, які несуть руйнування, взагалі не можуть називатися реформами», – застерігає Саранча як представник громади із великим досвідом.

«Я впевнений, що громадські рухи, асоціації та об’єднання сільських голів сьогодні активно включаться в обговорення ситуації у країні, до них влада прислухається і не допустить знищення села. Тому що сьогодні Україна виживає тільки завдячуючи селу і самовідданій праці сільських людей», – підсумовує він.